Плодові дерева обрізують в основному
навесні до початку сокоруху. В цей час значне зниження температури, яке б
могло негативно вплинути на дерева, спостерігається дуже рідко. Наприкінці
травня — на початку червня прищипують пагони, вирізують
конкурентні гілки, регулюють силу росту основних. Літні операції дають
виграш у часі і значно полегшують наступне ранньовесняне
обрізування.Якщо при обрізуванні використовувати садовий ніж, то його
лезо треба розмістити приблизно на 2 мм вище основи бруньки, на яку
робиться зріз, з протилежного боку гілки. Кут між віссю гілки і площиною
леза повинен бути приблизно 45°. Зріз роблять швидким рухом ножа на
себе, підтримуючи гілку іншою рукою нижче місця зрізу. Такі зрізи
роблять лише при формуванні — 1–3-річних дерев. При вкорочуванні гілок
на деревах старшого віку краще користуватися секатором. Щоб не допустити
рваних, жованих, розщеплених ран, товсті гілки краще вирізувати пилкою,
а не секатором. Для швидкого заростання ран зріз треба робити на
кільцевий наплив в основі гілки. Невелику гілку відпилюють, підтримуючи
рукою, щоб не відламалась, важку — частинами. Перший запил роблять
знизу, на відстані 20—30 см від основи гілки, другий — зверху, на 3—5 см
від основи. Не можна робити зріз паралельно до стовбура, інакше
утвориться велика рана, яка важко заростає. Робити зріз перпендикулярно
гілці також не можна. Рана при цьому буде менша, але в нижній частині
гілки залишиться пеньок, а це небажано.
Рани, завдані гострим інструментом, які
не мають задирів і великих пошерхлостей, загладжувати не треба. Ті ж
рани, які зроблені пилкою, особливо не дуже гострою, слід очистити від
тирси, зняти задири кори і деревини, але не закругляти їхні краї.
Замащувати зрізи треба одразу після обрізування або ж не пізніше як
через 24 години.
Тепер саме час переходити до
захисту рослин. Не варто одразу хапатися за пестициди, бо багато що
можна зробити і без них. Прибирайте зимові гнізда шкідників.
Муміфіковані плоди, що висять на гіллі, — джерело інфекції, тому
знищуйте їх. Ретельно зчистіть зі штамбів і скелетних гілок старих дерев
відшаровану мертву кору з міріадами комах, їхніми яйцями, спорами
патогенних грибів, зберіть усе це у велику купу і спаліть. Лише потім
можна починати білити дерева.Білі «панчішки»: не
лише краса, а й захист
Білять сад не
тільки для краси, надягаючи на штамби білі «панчішки» заввишки 50
сантиметрів. Таке біління нічого, окрім морального задоволення, не
приносить. Заправляють обприскувач розчином вапна, як для бордоської
рідини — 200 грамів на відро, але неодмінно додають до цієї рідини
десяту частину мідного купоросу — 20 грамів. І білять якомога
ретельніше, «з ніг до голови», стараючись не залишати огріхів, а якщо
немає снігу, то забілюють і пристовбурні кола. До весни стовбури і гілля
помітно темніють і в сонячні дні швидко і сильно нагріваються, а
тільки-но сонечко ховається за хмарку, — мороз тут як тут. Ось вам і
опіки, і морозобоїни. Тому наше завдання — максимально освітлити
рослини. Тому і мідного купоросу додають так мало: іони міді свою роль
відіграють, а білило залишиться досить світлим, адже сама бордоська
рідина темнувата для такої мети.Біління не тільки
захищає дерева від пошкоджень зимовим сонцем і морозами. Освітлене
дерево менше нагрівається, пізніше починає вегетувати, пізніше квітне, а
тому його значно менше ушкоджують весняні заморозки, і, відповідно,
воно дає щедрий урожай. За що ми і боремося.Якщо у
вас немає можливості побілити садок обприскувачем, зробіть це звичайною
щіткою, але якомога ретельніше і «детальніше», освітлюючи не тільки
штамби і скелетні гілки, а й усе, до чого зможете дотягнутися.Щоб не білити землю і не підвищувати її карбонатність,
пристовбурні кола краще не білити, а замульчувати. Тирса підкислить
грунт і покращить його структуру, затримає прогрівання основи дерев, що,
знову ж таки, затримає початок вегетації і відсуне цвітіння на більш
пізній термін. Окрім того, значно пізніше вийде з кокона вишнева муха,
лялечки якої зимують у грунті, і, відповідно, завдасть менше шкоди. Її
друге покоління теж виросте запізно, тому кількість шкідників у вашому
садочку з року в рік зменшуватиметься навіть без застосування хімічних
препаратів.
Втім і
мульчувати слід з розумом, інакше можна замість користі завдати шкоди.
Під тирсою також дуже непогано почувають себе миші, які можуть, як і під
снігом, «закільцювати» молоді деревця. Щоб такого не трапилося,
матеріал для мульчування повинен розташовуватися не ближче ніж за 5—10
см від штамба дерева.
