Деякі особливості агрозаходів влітку

 Поливання      ШТУЧНЕ  зрошення дає можливість вдвічі-втричі підвищити врожай, особливо за посушливої погоди. Усі овочеві культури вимогливі до вологи, але між ними є різниця. За цими властивостями вони розподілені на чотири групи.

Перша група. Дуже вимогливі до вологості грунту капуста всіх видів, редис, редька, салат, шпинат, кріп, селера, зелена цибуля. Це пояснюється тим, що при слабко розвиненій кореневій системі вони мають великий листковий апарат. Для одержання високого врожаю поливати ці культури слід невеликими нормами — 350-400 л на 10 м2, але часто — через 4-6 днів.

Друга група. Овочеві культури (огірок, цибуля, часник, баклажан, перець, томат), будучи вимогливими до вологи, мають здатність витрачати її економно. Тому поливати ці рослини треба через 6-7 днів нормами 400-500 л на 10 м2.

Третя група. Рослини (столові буряки, морква, кабачок, картопля, квасоля, спаржа, ревінь, хрін) задовольняються помірною вологістю. Поливати їх можна через 10-15 днів із розрахунку 700-800 л на 10 м2.

Четверта група. Рослини (кавун, диня, гарбуз) обмежуються незначною кількістю вологи  і  поливати їх можна через 15-18 днів великими дозами — 800-900 л на 10 м2.

Розвиток овочів прискорюється, якщо поливати їх прогрітою на сонці водою. На городі варто мати ємність, у якій вода протягом дня буде нагріватися. Не можна часто поливати рослини малими нормами, бо вода, випаровуючись з поверхні, не потраплятиме до коренів. До того ж утворюється грунтова кірка, погіршуються повітрообмін і умови життя рослин. Можливе також засолення грунту. Якщо грунт суттєво пересох, то його варто спочатку злегка збризнути водою, а потім поливати повною нормою. Після поливання грунт бажано замульчувати перегноєм або розпушити після підсихання. Для ощадливої витрати води зробіть у грунті отвори завглибшки 30-50 см залізним шпичаком перетином 2-3 см, відступивши від рослин на 10-15 см, і залийте в них воду. Цим ви поліпшите повітрообмін і ощадливо витратите воду, тому що вона дійде до коренів. Поливати город краще ввечері. Робити це треба так, щоб вода не стікала й не утворювала калюж, а поступово всотувалася грунтом. Легкі грунти спушують наступного ранку після поливу, а важкі — на другий або третій день. Салат і помідори поливають не дощуванням, а по борозенках. Щоб на поверхні борозни не утворювалася кірка, після поливання її треба засипати сухим грунтом. Не забувайте, що через грунтову кірку волога випаровується в кілька разів швидше, ніж через пухку поверхню. Періодичність поливу цибулі, огірків, городинних культур — через 3-5 днів, капусти, ріпи — через 5-7, а інших культур — через 7-12 днів. У період плодоносіння помідорів, перцю, баклажанів, утворення головок у капусти, коренеплодів у буряків, моркви, брукви їх поливають частіше. Вологість грунту для більшості овочевих культур повинна бути в межах 80-85% польової вологоємності. Щоб визначити потребу в поливі, слід узяти з певної глибини жменьку землі та стиснути її. Якщо супіщаний грунт не формується в грудку, поливання потрібне. Грудка з легкого суглинку при цьому розпадається без натискування, а з важкого руйнується при натисненні.  У спекотні дні освіжуючі поливи особливо корисні для капусти й огірків. Під плівковими укриттями рослини поливають рідше, але провітрюють частіше. Ранню капусту поливають рясно 1-2 рази на тиждень по 25-30 л/м2. Ріпчасту цибулю на початку росту та редиску поливають частіше — через 2-3 дні.

 Підживлення      НА РОДЮЧИХ грунтах, а також на грунтах, добре заправлених восени або навесні органічними добривами, рослини підживлювати не треба. Однак , якщо за холодної погоди ріст овочевих рослин уповільнюється, то виникає потреба в підживленні. У такому разі зеленні культури, цибулю й капусту підживлюють аміачною селітрою (50 г на відро води) або сечовиною (30 г). Огірки й помідори при слабкому рості підживлюють такими ж дозами азоту, але тільки тоді, коли вони добре забезпечені фосфором і калієм. При сильному фосфорному голодуванні листя помідорів по краях підсихає, а при недостачі калію краї їх стають бурими. Помідорове листя при цьому жовкне між жилками, а жилки залишаються зеленими (на відміну від браку азоту). Не чекаючи цих ознак, рослини підживлюють суперфосфатом (60 г на відро води) і хлористим калієм (20 г). При підживленні буряків у цей же розчин слід додавати ще 20 г кухонної солі - це поліпшить смак коренеплоду. Для підживлення  використовують також гноївку, коров’як, пташиний послід, розводячи їх у 10-15 разів водою.