Навколо гнойових і компостних куп, парників, теплиць бажано зробити борозни завглибшки 15-20 см і посипати їх нафталіном або змоченим гасом піском. Це повторюють кожні 10-15 днів. Нерідко городники звалюють сміття на межах ділянки або поблизу неї. Це неприпустимо, тому що створюються прекрасні умови для розмноження вовчка й інших шкідників, а також хвороб культурних рослин. Ходи шкідника можна залити мильною водою. Для цього розчиняють 4 столові ложки прального порошку в 10 л води й у кожен отвір ходу заливають півлітра розчину. Вовчки гинуть під землею або виповзають, знесилені, на поверхню, де їх легко зібрати й знищити. Можна застосовувати й пастки. Для цього використовують бляшані банки діаметром 22 см і заввишки 25 см. У верхній частині банки роблять чотири прорізи-вікна, у які входять напрямні смуги з жерсті, кожна завдовжки до 2 м і завширшки 10-15 см. Банки та смуги закопують так, щоб верхня частина їх була на рівні землі. Смуги встановлюють під прямим кутом одна до іншої. Капустянка, натикаючись на перешкоду, рухається вздовж смуги й потрапляє через прорізи-вікна в банку. Назад вибратися не може. Вийнявши банку, шкідника знищують.

 Капустянку можна й збирати в ямах із господарськими відходами. В кожну з них уливають 20 л мильного розчину (2 столові ложки прального порошку на 10 л води), а потім наповнюють звичайною водою. Дорослі особини й личинки спливають, і зібрати їх — проста справа. Інший, досить поширений, спосіб — збір шкідника в банки. Скляні банки ємністю 1 л закопують по шийку в міжряддях культурних рослин і вкривають дошками із зазором у 1-1,5 см. Попередньо шийки із внутрішнього боку змащують медом. Капустянку приваблює запах меду, вона пролазить у пастку, а на волю виповзти не може — сковзає. Деякі городники замість банок використовують пляшки з-під шампанського, але не змазують їхні шийки медом, а кілька крапель його наточують на дно пляшки. Дехто застосовує карбід кальцію. Використаний за прямим призначенням, карбід розкидають восени по городу, а потім перекопують грунт. Запах цієї речовини капустянка не переносить і залишає ділянку. Помічено також, що цей шкідник не заходить на ділянку, по межах якої ростуть чорнобривці або розставлені свіжі зелені гілки вільхи (через кожні 1,5 м). Слід пам'ятати, що всі заходи боротьби з капустянкою, як і з іншими шкідниками, найефективніші, коли застосовуються не одним городником, а всіма сусідами одночасно.                Кілька нехімічних рецептів боротьби, які помічні і проти смоктальних шкідників: кліщів, попелиць, клопів, а також проти гусениць білана, молі, лугового метелика, рапсового пильщика. Беруть 4 кг дрібно нарізаних пасинків або бадилля помідорів, заливають 10 л води, кип'ятять на слабкому вогні 30 хв. Коли відвар остигне, його проціджують, розводять водою у співвідношенні 1:3, додають на відро розведеного розчину 30 г господарського мила й у вечірній час обприскують рослини. Отруйним є такий бур'ян, як дурман звичайний. Беруть 1 кг подрібненого листя, бутонів і квіток, заливають відром води, настоюють упродовж 12 годин, проціджують настій, додають до нього 40 г мила й обприскують рослини.             Настій із кінського щавлю, що росте по узбіччях доріг, ярах, використовують проти попелиць, кліщів, а також хрестоцвітих клопів на насінниках капусти, редиски. 300 г коренів щавлю подрібнюють, настоюють 2-3 години, проціджують і обприскують рослини. Гусениць капустяної молі й совки добре знищує настій меленого червоного гіркого перцю. 10 г настоюють дві години у 10 л води, проціджують і застосовують для обприскування капусти й огірків у вечірній час.

. Для приготування настою 150-200 г часнику подрібнюють на м'ясорубці, заливають 10 л води й одразу ж використовують для обприскування рослин, щоб не вивітрилися фітонциди. А ще настій часнику, але в 4-5 разів меншої концентрації використовують для обприскування помідорів та картоплі проти фітофтори. Помідори обп