| Перець і баклажани в парниках і
каркасах.
У вивільнені з-під зеленних овочів і розсади
парники і каркаси висаджують розсаду перцю і баклажана. Під ці культури насипають поживний грунт шаром не менш як 20-25 см. За
необхідності додають суміш із компостного й перегнійного грунту в рівних
частинах. Можна використовувати старий парниковий грунт із-під
гарбузових культур. У будь-який грунт додають по 100 г суперфосфату і
дві літрові банки деревного попелу на раму. У перший період після
висадження розсаду поливають помірно. Це спрямовує ріст коренів донизу,
що дає змогу безперешкодно для рослин спушувати грунт між ними. Річ у
тому, що перець і баклажан дуже відгукуються на спушування грунту. Але
якщо ви помітили, що після першого спушування листя рослин опустилось,
спушування припиняють і застосовують після поливу тільки мульчування
добре провітреним торфом шаром 1-2 см. Підживлення рослин роблять
залежно від їхнього стану.
Вже починаємо пожинати плоди своєї праці
— настає сезон масового споживання зеленних та інших овочів, вирощених у
відкритому грунті (в тому числі багаторічних овочів і підзимних
посівів). Щоб під час збору врожаю не затоптати рослини, навпроти
міжрядь, куди розкладають гудину рослин, риють ямки, щоби позначити, де
не можна ходити. 3бирають
щавель, цибулю-батун, редиску, салат, шпинат, кріп, цибулю на зелене
перо. Після збору зеленних культур вивільнені площі займають повторною
культурою — цвітною та білокачанною капустою середньостиглих сортів,
зеленними овочами, кабачками, помідорами, ріпою, редькою, буряками. Вже достиг перший урожай ранньої капусти, пучкової моркви і буряків. У цей же час збирають ранню яровизовану і
розсадну картоплю. У звичайне за кліматичними показниками літо в червні
достигає високовітамінна соковита кольрабі, в середині і в кінці місяця —
качанний салат, що вирощується розсадним способом. Досвідчені
овочівники зрізують його охолодженим (уранці та ввечері) й поміщають у
поліетиленових пакетах на нижню полицю в холодильник. За такого способу
зберігання протягом не менш як двох-трьох тижнів можна мати свіже листя
салату. Овочівникові, який має змогу вручну обробити посіви, особливу
увагу слід звернути на густоту сходів. Запізнення з їх проріджуванням
різко знижує врожай. Своєчасне проріджування сприяє швидшому формуванню й
розвитку коренеплодів, цибулин, а у зеленних овочів — листових розеток.
Перше проріджування всіх посівних культур (моркви, столових буряків,
петрушки, пастернаку, ріпи, цибулі-чорнушки та ін.) проводять із появою
1-2 справжніх листків. Між цими рослинами залишають проміжки в 1-2 см. Редиску
проріджують один раз (залежно від сорту) на 3-5 см, редьку літніх
сортів — на 5-6. Перед проріджуванням і після нього сходи добре, але
обережно поливають дрібним дощуванням, щоб не «забити» паросточки (але
до цього треба підходити диференційовано, бо нині деякі місцевості
заливають дощі). Друге остаточне проріджування звичайно збігається з
вибіркою молодих коренеплодів і цибулин із зеленню для раннього
споживання. Його роблять зазвичай протягом кількох днів. Проріджуючи
посіви, залишають відстані, необхідні для отримання до осіннього
збирання коренеплодів і цибулин. Це між рослинами моркви, петрушки (з
урахуванням сорту) 4-5
см, буряків і ріпи — 8-10, пастернаку —6, редьки
зимових сортів —13-15, гострих сортів одногніздової цибулі —4-5,
багатогніздової —7-8 см.
Деякі гострі й напівгострі сорти
цибулі, посаджені сіянкою на ріпку і тимчасово ущільнені в рядках на 4-5 см, вибирають на
зелень після поливу чи дощу через одну рослину. Роблять це так, щоб при вибірці не пошкодити
коріння основних рослин. У першу чергу вибирають рослини цибулі, що
викинули стрілку, чи виламують стрілку біля основи, бо високого врожаю
такі рослини не сформують. У кінці червня проріджування рослин столових
коренеплодів і цибулі слід завершити.
| |
