Звідки прийшла наша їжа ?
Міграцію птахів і тварин вважають одним з великих
див природи. Рослини також здійснюють кругосвітні подорожі. Численні види
насіння з різних земних куточків мандрують континентами й океанами. Деякі з них
переносять птахи, але є й організовані міграції рослин, коли кочівники, наукові
експедиції, купці чи переселенці вивозили з собою насіння або як запаси харчів,
або з метою поширення на нових землях, нових місцях.
Пшениця. Сіяти її
почали ще за 3 тис. років до н.е. У Стародавньому Єгипті вона була відома понад
4 тис. років тому. Однак не скрізь про пшеницю знали здавна. До Північної
Америки її завезли 1602 року, до Канади – лише 1812. Проте батьківщиною пшениці
вважають Месопотамію – межиріччя Тигра і Єфрата, що впадають у Перську затоку.
Жито. Відоме на Землі
за 3 тис. років до н. е. Його батьківщина – Середземномор’я. Вперше як харчову
культуру почали використовувати в Малій Азії й на півдні Африки. В Україні є
два види жита – озиме і яре. Найпоширеніше озиме, зокрема на Поліссі, в Карпатах
та Лісостепу.
Ячмінь. Походить з
Аравії, Синаю, Кавказу. Саме з Кавказу ячмінь поширився по всій Центральній
Європі. У ХVI ст. ця культура все ще залишалася одним з основних хлібних злаків
Європи.
Гречка. Прийшла із
Гімалайських гір, швидко поширилась на Далекий Схід, у Сибір, Китай та Індію.
Вважається, що в Україну цю рослину завезли воїни князя Святослава,
повертаючись з Візантійського походу.
Просо. Одна з
найдавніших рослин Китаю, Східної та Середньої Азії. Про її вирощування в Китаї
5 тис. років тому свідчать численні пам’ятки культури, зокрема «Книга пісень».
Просо відоме здавна і в Росії.
Овес. Походить із
Середземномор’я, де й нині вирощують його 33 види. В Україні є 18 видів. Це
важлива харчова і фуражна культура.
Рис. Один з найдавніших
злаків Південно-Східної Азії. У Китаї його вирощували 5 тис. років тому. Це
один з основних харчових продуктів народів Азії.
Кукурудза. Походить з
Південної Америки. Іспанія та Англія стали першими європейськими країнами, які
на початку ХVI ст. почали використовувати кукурудзу як харчовий продукт.
Соняшник. Був завезений
до Європи з Мексики в ХVI ст. і називався «травою сонця», або ж «перуанською
квіткою сонця». Його садили в квітниках, біля будинків, у парках. Цікаво, що
тривалий час люди не знали основних споживчих властивостей соняшнику. І лише в
Росії було розкрито головний його секрет. Одержанню олії людство зобов’язане
кріпаку графа Шереметьєва, кмітливому селянину з Воронезької губернії Бокарєву,
який 1835 року відкрив олійну цінність соняшнику як культури.
Картопля. Її по праву
називають у нас «другим хлібом». Походить з Південної Америки. До Європи
завезена в ХVI ст. і називалася «чортовим яблуком». Як харчова культура почала
поширюватися лише у ХVIІІ ст. Нині це важлива кормова, продовольча і технічна
культура.
Горох. З’явився на
Близькому Сході одночасно із пшеницею. Слов’яни почали вирощувати його в ХVI
ст. Нині горох культивують майже у всіх країнах світу.
Квасоля. Батьківщиною є
Мексика, Центральна і Південна Америка. Звідси італійські мореходи завезли її в
Рим. Папа Климент VIІ взяв цю рослину під свій захист. Її вирощували в горщиках
у багатьох районах Італії і Франції. Незвичайної форми квасоля Адзукі росте в
Японії і Кореї. Її борошно «універсальне»: з нього виготовляють як ласощі, так
і пудру та шампунь.
Кріп і петрушка. Були
відомі ще в Давньому Єгипті, проте на той час їх ще не використовували як
приправу до їжі.
Томати. Походять з
Мексики. Назва «томат» означає «великі ягоди». Цікаво, що в Північній Америці
протягом тривалого часу, навіть ще в минулому столітті, помідори вважалися
отруйними і їх боялися вживати в їжу.
|