Знов пропали гроші «на книжці»!
Хтось знає
з підручників (а хтось бачив це на власні очі), що наприкінці 1991 року СРСР
припинив своє існування. За короткий час відбувся крах не тільки політичної
системи, а й фінансової. Тодішні керівники-«ліквідатори» вимагали, щоб правонаступником
майже усіх боргів та активів Союзу стала Російська федерація. Ой, багато людей у
ті часи мали гроші «на книжці»! Статистика твердить, що в кінці 1990 року Ощадбанк СРСР в Україні мав 48,8 млн вкладів, (це
94% від кількості населення). Знаючи цю цифру, керівництво Росії відмовилося від виконання
будь-яких зобов'язань щодо вкладів Ощадбанку СРСР, бо, на їх думку, кошти, які залучав банк, йшли на кредитування
підприємств та інвестпроекти на території республік, тому зобов'язання перед
громадянами і мусять виконувати республіки. Через таке рішення саме українцям
випало найбільше постраждати від краху Радянського Союзу. Тоді сума вкладів
населення на 75% перевищувала суму кредитування Ощадбанком економіки України. Таким
чином, близько половини боргу перед українськими вкладниками було апріорі
неможливо повернути. Цікаво, що Росія все ж одноособово визнала за собою
державний борг СРСР та право власності на вимоги за кредитами до підприємств
інших соціалістичних країн. А що ж нещодавнім сестрам-республікам?
У 1996 році був прийнятий закон "Про державні
гарантії відновлення заощаджень громадян України". Він адміністративно
встановив, що 1 крб заощаджень дорівнює 1,05 грн. Таким чином, сума боргу за
вкладами СРСР сягнула 122 млрд. грн. Ще 10 млрд. грн. боргу залишилося за
різними цінними паперами. З того часу сума в номінальному виразі залишилася
незмінною, хоча
купівельна спроможність гривні з 1996 року знизилася у 6,3 рази! Таким чином,
щоб повністю розрахуватися з боргами на основі закону 1996 року, українцям слід
виплатити 767 млрд грн або близько 15 тис. грн. на одного вкладника.
За часів «незалежності» було вже три спроби повернення
вкладів колишнього СРСР. Всього Україна віддала своїм громадянам близько 15
млрд. грн. Проте, суб'єктами, що реально були винні кошти вкладникам (Росія, середньо-азійські республіки, та й українські
підприємства), нікому не було виплачено жодної копійки! Весь фінансовий тягар
ліг на держбюджет. А виплата грошей з державного бюджету – це, як ми вже не одноразово
спостерігали, лише перекладання коштів з
однієї кишені в іншу, причому з великими адміністративними затратами.
До чого весь цей екскурс в історію? Бо вона (історія), як
виявилося, продовжується...
- А чи правда, що до кінця 2013 року багато «зайвих» ощадкнижок
буде ліквідовано? – запитав мене при зустрічі Анатолій Іванович ( один мій знайомий,
вже пенсіонер з 5-річним стажем). – Дочка
оце ходила в ощадкасу за комунальними рахунками платити і
прочитала, що 1листопада 2013 року будуть закриті усі «непотрібні» рахунки,
відкриті у часи СССР.
Я на це тільки плечима зітнув, але за роз’ясненням питання запропонував йому звернувся до найближчого
відділення ощадкаси.
– Офіційно ми не уповноважені щось коментувати, -
відповіли нам працівники територіального відокремленого балансового
відділення (ТВБВ) № 10024/0159. – Для цього у нашого товариства є своя прес-служба – до неї зверніться. А також
є постанова правління АТ "Ощадбанк" №537 від 16 серпня 2013 року про
внесення змін та доповнень до "Порядку відкриття, ведення та закриття
рахунків фізичних осіб у національній валюті АТ «Ощадбанк» ", в
якій все чітко прописано. Ми ж про це повідомили наших клієнтів через оголошення,
які розмістили на вхідних дверях та всередині
відділеня АТ «Ощадбанк».
Що ж, і за це дякуємо та телефонуємо до прес-служби…
Слухавку зняла консультант Валентина, яка з’єднала мене з консультантом Ольгою, а та, в свою
чергу, – з консультантом Оленою. Олена
кілька разів (після кожного запитання) просила залишатися «на лінії», уточнюючи
з кимось інформацію, але відповіді все ж надавла. Отже, за її словами, згідно згаданої
вище постанови (а ще, виявляється, є і
«додаток до постанови АТ "Ощадбанк" від 16 серпня 2013 року №537: Зміни та доповнення до "Порядку
відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті АТ
«Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ "Ощадбанк" від 16
лютого 2004 року № 17-2 (зі змінами та доповненнями)), відбудеться закриття тих рахунків, по яких 3(три) роки немає ніякого фінансового «руху» і
якщо залишок коштів на рахунку – менше 10 грн. Залишок цей, до речі, підвищено
з 1 грн. до 10 грн. нещодавно – з вересня місяця цього року!
Також
це стосується:
-
поточних або строкових вкладів зі строком зберігання 6 місяців мінус один день
та прирівняні до них молодіжно-преміальні, договірні, накопичувальні, а також
спеціальні, на які була зарахована 40% (тобто так звана «павловська»
компенсація 1991 року);
строкових вкладів, що були введені з 1
листопада 1990 року і діяли до 1 січня 1993 року;
строкових вкладів із строком зберігання більше 8 років,
що були введені з 2 січня 1992 року і діяли до 1 січня 1993 року.
– Але, якщо Ви хочете зберегти свою ощадкнижку, то треба
просто «докласти» на неї певну суму, щоб на рахунку було не менше 10 грн., -
порадила консультант. – Закриття ж рахунків буде здійснюватися до 1 грудня 2013 року.
На запитання, куди
ж подінуться кошти тих людей, хто не зможе (чи не встигне) звернутися до Ощадбанку,
відповіла, що всі вони будуть переведені на транзитні рахунки банку, як
«комісійні» за закриття нерухомих вкладів фізичних осіб.
– Чому ж Ваше керівництво не повідомляло про це в засобах масової інформації? –
запитуємо, прощачись і подякувавши за роз’яснення.
– А якщо питання регулюється внутрішньо-банківським
документом, то в ЗМІ інформацію ми не
надаємо, - чемно мовила Олена. – Про
все, що треба, написано в оголошеннях, які вивішено у відділеннях АТ «Ощадбанк».
Так, оголошення за підписом «Керівництво АТ
«Ощадбанк» висять – і на вхідних дверях,
і над віконечком каси (самі бачили і вашій увазі, шановні читачі, пропонуємо
переглянути на фотографії), але чи всі
їх читають?
- Комусь же це
було потрібно, та ще й напередодні
євроінтеграційних процесів? – розводить
руками Анатолій Іванович, відходячи від каси. - Та ще й оте
все «прокрутили» чомусь за дуже короткий термін. І як бути тим, хто
впродовж жовтня-листопада не зайде до відділень Ощадбанку та в очі не побачить
того папірця? Одним словом – вчергове наших громадян поставили… перед фактом!
Може хтось, прочитавши запропонований до уваги матеріал,
скаже «дрібниці це все!», та все ж…
Ми ж, сумлінно виконуючи обов’язки журналістів,
вирішили донести цю інформацію до наших громадян. А роздумами з
цього приводу всім бажаючим пропонуємо поділитися на сторінках нашого сайту.
