Коли квітнуть сади...
Травневий жук, або хрущ, є одним із найнебезпечніших шкідників плодово-ягідних культур. Про особливості біологічного розвитку цієї комахи, а також заходи боротьби з нею : у період цвітіння абрикоса жуки вилазять на поверхню ґрунту і з настанням сутінок літають, а вдень сидять на листках, поїдаючи їх. Часто пошкоджують квітки й зав’язь. Відтак плодові насадження істотно пригнічуються, знижуються врожайність та морозостійкість дерев. При закінченны цвітіння яблунь жуки відкладають яйця в грунті на глибині 20-40 см купками по 5-20 штук.Через місяць вилуплюються маленькі бруднувато-білі товсті шестиногі личинки, котрі живуть у ґрунті 3-4 роки. Отже, левова частка біологічного циклу хруща припадає на стадію личинки. З кожним наступним роком її розміри збільшуються, водночас зростає апетит і здатність мігрувати у ґрунті в пошуках їжі. Наслідки підземної діяльності личинок хруща помітні не відразу, але вони можуть стати фатальними для молодих плодових дерев, не кажучи вже про насадження малини й суниці. Найперші ознаки шкодочинності хруща – різке зменшення приросту дерев у середині літа, всихання верхівок приросту, а згодом цілком імовірна загибель молодого саду. Інколи можна почути, що хрущ — шкідник екологічно чистих регіонів. Проте це не так. Річ тут у біологічних особливостях жука та його личинок. По-перше, масовий виліт хрущів найчастіше припадає раз на 3-4 роки циклу розвитку личинок. По-друге, існування будь-якої істоти — це передусім харчування. А хрущі й личинки харчуються по-різному. Першим до вподоби молоде листя плодових дерев, особливо слив. А другим — соковите коріння рослин, надто пирію. Отож якщо поруч вашого саду немає великих недоглянутих ділянок: цілини, лугів, задернених площ, — то істотних проблем із травневим жуком не буде. І навпаки. Ну, а що ж робити садівникові, коли поблизу його саду кормова база як для жуків, так і для личинок необмежена? Висновок очевидний: у зоні плодових насаджень потрібно якнайшвидше знищити пирій. Вибираючи цей бур’ян, необхідно водночас ретельно вибирати та знищувати личинок. Ручне перекопування ґрунту, безперечно, трудомісткий, але цілком посильний для більшості господарів захід у боротьбі з личинками хрущів. Варто звернути увагу й на те, що часто личинки потрапляють у сад разом із завезеним перегноєм. Що стосується боротьби з літаючим ненажерливим «гастролером», то варто обробити листя плодових культур відповідними інсектицидами.
Коментар науковця Складність боротьби з личинками травневого жука полягає в тому, що вони перебувають під землею і про їх присутність стає відомо лише після того, як ушкоджена рослина починає в’янути. Тому особливо важливо вжити певних заходів перед закладанням саду чи перед висаджуванням будь-якого дерева. Щоб знищити личинок хруща, ґрунт обробляють аміачною водою з розрахунку 20 л на сотку. Нею поливають борозни завглибшки 20 см, прокладені паралельно на відстані 1 м одна від одної. Після внесення препарату борозни відразу загортають. Ця процедура призведе до загибелі личинок хрущів, тож відпаде потреба застосування хімпрепаратів, а отже, ґрунт не забруднюватиметься пестицидами. Це роблять у травні, коли личинки перебувають близько до поверхні у вологому шарі землі. Влітку, коли ґрунт пересихає, вони мігрують глибше – на 50-70 см. Протягом літа протруєна ділянка повинна бути очищена від бур’янів, щоб личинки у пошуках харчів якомога інтенсивніше рухалися і контактували з обробленим аміачною водою ґрунтом. А захистити молоді насадження допоможе такий захід, доступний кожному господареві. Під час висаджування плодових дерев або ягідників корені занурюють у глиняну бовтанку з базудином, 60% к.е. (на 1 л води — 10 г препарату).Корені у бовтанці тримають п’ять хвилин. Залюбки поїдають жуків і личинок граки та шпаки. Позбутися личинок хруща допомагає вирощування на ділянці багаторічного алкалоїдного люпину. Велика кількість алкалоїдів, які містяться як у надземній, так і в підземній частинах рослини, позбавляють личинок кормової бази, позаяк на посівах люпину не ростуть бур’яни. Тому личинкам доводиться харчува-тись отруєним корінням, а відтак — гинути або залишати такі місця. На присадибних ділянках для боротьби з личинками травневого жука також дозволено використо-вувати хімпрепарати, але тільки ті, які зареєстровані для застосування у приватному секторі. При цьому не слід забувати дотримуватися рекомендацій, викладених в інструкціях до них.
