ІЛ-2 CCCР
Штурмовик
Командир ескадрильї 566-го ШАП старший лейтенант, Двічі Герой Радянського Союзу
Василь Ілліч Мыхлик.
Мыхлик Василь Ілліч - штурман 566-го штурмового авіаційного полку 277-й штурмової авіаційної дивізії 13-й повітряної армії Ленінградського фронту, старший лейтенант; командир ескадрильї того ж полку й дивізії 1-й повітряної армії 3-го Білоруського фронту, капітан.
Народився 29 грудня 1922 року в селі Солдатське Казанковского району Миколаївської області в родині селянина. Українець. Закінчив середню школу в місті Кривої Ріг Дніпропетровської області України.
У Червоній Армії з 1940 року. Почав службу курсантом 1-го Вольського авіатехнічного училища імені Ленінського комсомолу, яке закінчив у вересні 1941 року.
У роки Великої Вітчизняної війни освоїв бойовий літак і став льотчиком-штурмовиком. Воював у складі 566-го штурмового авіаполку, був штурманом, командиром ланки, ескадрильї. Зробив 188 бойових вильотів. Війну закінчив у столиці Східної Пруссії - Кенігсбергові (нині Калінінград).
За зразкове виконання бойових завдань командування, мужність, відвагу й геройство
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року старшому лейтенантові
Мыхлику Василеві Іллічу привласнене звання Героя Радянського Союзу із врученням
ордена Леніна й медалі "Золота Зірка" (№ 5936).
Другої медалі "Золота Зірка" капітан Мыхлик Василь Ілліч визнаний гідним Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року.
Після
війни відважний льотчик-штурмовик продовжував службу в Радянській Армії. В 1951
році він закінчив Червонопрапорну Військово-повітряну академію. З 1966 року
полковник Мыхлик В.І. - у запасі. Жив у місті-герої Москві. Умер у день свого
народження - 29 грудня 1996 року. Похований у Москві на Троекуровском цвинтар (ділянка
3).
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра
Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-й ступені, орденом Червоної Зірки,
медалями.
Бронзове погруддя двічі Героя Радянського Союзу В.І. Мыхлика встановлений у Кривому Рогу.
