канонізація преподобного Меркурія
7 грудня у Кафедеральному соборі святої великомучениці Катерини міста Чернігова відбулася канонізація преподобного Меркурія, ігумена Бригинського. Козацька церква зустрічала віруючих з усієї України, було багато представників духовнства, а святкову службу вів патріарх Філарет. Біля святих мощей варту несли козаки. І як у давні часи відчувалось духовне єднання людей, знову біля славетної Катерининської церкви нащадки козацького роду зібралися вшанувати ще одного з вибранців Господніх,на яких багата свята Чернігівська земля. На це величне свято з'їхались козаки з Київа, Кролівця, Корюківки, Ічні, Городні, Прилук, були і чернігівські козаки. Ця подія є вогомим внеском у відродження духовності нашої Батьківщини.
Житіє преподобного Меркурія Бригинського
Преподобний Меркурій ( в миру Максим Матвієнко) народився у 1870 році в селі Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. Його родина була глубоковіруюча і мала шестеро дітей. З юних літ хлопчик любив відвідувати церкву і з захопленням читав Святе Писання. Тому закономірним був його намір стати монахом Києво-Печерської Лаври.
Багато радостей та скорбот пережив преподобний Меркурій в Успенській Лаврі і багато засвоїв уроків.Такий великий досвід та праця над собою не дали майбутньому ігумену зламатися у страшні часи гоніння на Церкву Христову в ХХ столітті. Після жовтневого перевороту для віруючих почалися страшні часи. Нищилися церкви і монастирі, страчували та висилали священників, монахів, та прбічників церкви. Вигнанцем став і ієромонах Меркурій. Довгий час священник проводив богослужіння на квартирах своїх духовних дітей біля Лаври. Але не бажаючи їх наражати на небезпеку мусив направитись до Чернігівщини і оселився у с. Бригинці. Було йому на той час 60 років.
Після приходу на Бригинську парафію о. Меркурій близько десяти років звершував богослужіння в однієї парафіянки, але шукав шляхи відбудови зруйнованої церкви у селі. В страшні воєнні та повоєнні роки , коли зруйновано було багато святинь у Бргинцях молитвами та стараннями преподобного будувалася святиня. Святий престілдля храму оець Меркурій змайстрував сам. У 1946 році церква на честь Пресвятої Троїці булла освячена і вікрита для парафіян. Храм і престіл збереглися до сьогоднішнього дня.
Багато скорбот перетерпів святий у своєму земному житті. До цього часу передається з уст в уста розповідь про чудеснее визволення отця Меркурія від смерті. Сільський голова з енкаведистами вирішили вчинити розправу над всященником і вже вивели його у поле, але зброя дала відсіч тричі . Так , за допомогою Божою, преподобного було врятовано. У 1955 році під час різдвяних свят, після служби, коли всі люди розійшлися, місцеві комсомольці вирішили прислужитися владі і замкнили священника в холодному храмі. Декілька днів старенький і немічний ігумен пробув у церкві, поки люди не знайшли його, застудженого,але лагідного і доброго, що молився за своїх кривдників. Це дуже підкосило здоров' я батюшки і через десять місяців у 1956 році він помер.
Преподобний Меркурій був ревним служителем Церкви і проводив дні свого життя в постійній молитві і пості. Святий одержав від Бога дар зцілення і допомагав всім, хто приходив до нього, зціляючи душу і тіло. Він усе робив зі смиренням,простотою і любов'ю, не маючи з цього жодного зиску. Про це свідчать його парафіяни.
До сьогоднішнього дня, за молитвою святого Меркурія люди отримують благодатну допомогу Божу. До сьгоднішнього дня стежина до храму, що збудував преподобний, не заросла травою.
