Дивлячись на те, як громадяни приходять до Державної податкової інспекції із заявами про відмову ідентифікаційного номера, а через певний час потребують знову його повернення, сьогодні хочемо розпочати цикл невеличких розповідей про використання ідентифікаційних номерів громадян України. Їх присвоєння розпочалося із 1996 року відповідно до Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів”. Дані про ідентифікаційний код громадян є інформацією з обмеженим доступом і її розповсюдження заборонено Законом.

         В основу номера в різних країнах закладають свої величини: коди регіонів, випадкові числа, дати народження та інші. У США таким номером є номер картки соціального страхування. У нас в основу номера закладається дата народження фізичної особи, а сам номер представляє собою десятирозрядне число. Ідентифікаційний номер формується і видається органами державної податкової служби. Однозначно ідентифікувати особу за прізвищем, іменем, по батькові неможливо, оскільки в межах України декілька фізичних осіб мають однакові прізвище, ім'я, по батькові і навіть дату народження. Так, Шевченків Миколів Івановичів в Україні є 700 осіб з однаковою датою народження. Для однозначності необхідно було б ще використовувати місце проживання, адресу, можливо, місце народження. Ніяка інформаційна система такого навантаження не витримає. Цифрова ж система на порядок спрощує процес ідентифікації.

         Із запровадженням ідентифікаційного номера розпочалась розбудова єдиного інформаційного простору щодо персоніфікованого обліку громадян. Номери стали базовими у створюваних системах Єдиної державної автоматизованої паспортної служби, Пенсійного фонду, при нарахуванні субсидій та соціальної допомоги, при видачі закордонних паспортів, при укладенні цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування, відкритті рахунків в установах банків ... Зараз різними державними органами проводяться роботи щодо спрощення системи отримання субсидій, коли відпаде необхідність в отриманні громадянами різного виду довідок, у т.ч. і про доходи. Зараз практично завершена реєстрація працюючого населення, продовжується реєстрація інших верств — пенсіонерів, учнів, студентів, безробітних, приватних та іноземних осіб.
        Уже не перший рік точаться розмови про боротьбу з тіньовою економікою. І явно не середнім шарам населення потрібно боятися цієї боротьби. І якщо ще значна частина громадян отримує зарплату в “конвертах”, сьогодні працює в “тіні”, то вже завтра це може відобразитися на розмірі нарахованої пенсії.

         На Україні, як ніде у світі, різними тіньовими та псевдорелігійними угрупуваннями була організована широкомасштабна акція відмови від ідентифікаційних номерів, йшло залякування населення “кінцем світу”. На адресу різних державних установ, у т.ч. до адміністрації Президента України надходили десятки тисяч заяв про скасування реєстрації. Більшість з них були написані одним почерком, а за змістом майже всі вони ідентичні.
          Надаючи фізичним особам ідентифікаційні номери, Державна податкова адміністрація України не порушувала права віруючих громадян, тому що у відповідності зі ст. 35 Конституції України “Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань...”.
          Що стосується позиції церкви, то в травні 1998 року Священний Синод Української православної церкви визнав, що ідентифікаційний номер не є “печаткою Антихриста”. У посланні Священного Синоду УПЦ говориться: ...“під печаттю антихриста ми повинні розуміти не стільки зовнішній знак, скільки внутрішній стан душі”.“Бо коли ми будемо тікати від символів, знаків, що нас бентежать, то невдовзі для нас не залишиться жодного місця на землі. А саме цього й хоче ворог роду людського. Ніякі з існуючих номерів: ні номер паспорта, ні телефона, ні ідентифікаційний номер, ані будь-який інший — ніщо без нашої на те згоди не відлучить нас від Христа і його святої церкви”. Чи можна відмовитись від ідентифікаційного номера?
          Зважаючи на наближення чергових виборів, Верховною Радою України ще в 1999 році були прийняті зміни до Закону "Про Державний реєстр фізичних осіб ..." згідно з яким була запроваджена альтернативна форма обліку громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера фізичної особи та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
        

         Конкретного механізму реалізації цього Закону зацікавлені державні органи довгий час не змогли розробити. ДПА України, в межах своєї компетенції, пішла назустріч побажанням віруючих. Своїми листами вона дозволила організаціям, підприємствам та установам при поданні квартальної звітності, що повинна містити ідентифікаційні номери, для громадян, які через свої релігійні переконання відмовляються їх отримувати, вказувати замість ідентифікаційного номера паспортні дані.
          До парламенту було подано інший варіант змін до Закону про Державний реєстр. Ним пропонувалось замість ідентифікаційного номера вживати номер облікової справи фізичної особи для реєстрації у Державному реєстрі. Тобто, не номер фізичної особи, проти чого так заперечували віруючі, а номер справи, як у паспорті, пенсійному свідоцтві тощо. Їх пропонувалось запровадити для всіх фізичних осіб не ділячи суспільство на віруючих і невіруючих. Але цей варіант так проектом і залишився. Якщо зараз громадянин має бажання відмовитись від прийняття ідентифікаційного номера, то йому необхідно в податковій інспекції написати відповідну заяву і в разі якщо він не є засновником комерційних структур, то в міліції (паспортний стіл) у його паспорті буде проставлена відмітка. Із цією відміткою фізичну особу можуть навіть зареєструвати як підприємця. В інших країнах таких винятків не буває, у тому числі і за релігійними переконаннями. Лише у Греції на горі Афон монахи відмовились від усіх благ цивілізації, у т.ч. і від всяких номерів. Як бачимо, в сучасному суспільстві практика ідентифікаційних номерів не тільки загальновизнана, а й взагалі не має альтернатив.

          Організована останнім часом широка акція відмови від ідентифікаційних номерів, залякування населення “кінцем світу”, кодуванням, тавруванням, свідчить про те, що є люди, які не хочуть, щоб контролювались їхні доходи. Світова практика свідчить, що будь-яка держава не спроможна забезпечити дієвий контроль за отримання громадянами будь-яких (особливо тіньових, корупційних) доходів і відповідно за постійним збільшенням надходжень коштів у вигляді податків та зборів до бюджетів усіх рівнів для задоволення різних соціальних потреб. А вирішується ця проблем через контроль за витратами фізичної особи. І справді, цікаво знати, на які це офіційно зароблені кошти можна придбати декілька квартир, автомашин, яхту. А звести докупи доходи та витрати без ідентифікаційного номера та формування єдиної інформаційної системи по Україні — неможливо. Тому й не дивно, що переваги такого підходу очевидні, а віз і нині там.
                                                            

Поради спеціаліста

1.   Присвоєння ідентифікаційних номерів відбувається безкоштовно протягом двох-трьох робочих днів. Тому не потрібно використовувати платні послуги окремих громадян для ніби-то прискорення процесу, а зразу звертатися із паспортом або свідоцтвом про народження (для неповнолітніх) до податкової інспекції.
2. Часто цей номер потрібен терміново — відкрити рахунок або отримати гроші в банку, оформити субсидію та інші документи. Тому завчасно потурбуйтесь, щоб дані Державного реєстру фізичних осіб були звірені з паспортними даними і отримайте довідку.
3. Оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера видається один раз. Для отримання дублікату довідки необхідно в податковій інспекції написати заяву довільної форми про причини втрати оригіналу. У багатьох установах вимагають копії довідок без нотаріального посвідчення, тому завчасно зробіть декілька ксерокопій, а оригінал довідки зберігайте в себе.
4. Часто зустрічаються випадки, коли піддавшись умовлянням людина відмовилася від ідентифікаційного номера, у паспорті проставлена відмітка, а через деякий час виникають проблеми в установах банку, нотаріальних конторах. Громадянин не може бути відірваним від життя суспільства, а відмова від номера може принести лише зайві клопоти.

Відділ оподаткування юридичних осіб

ДПІ у Корюківському р-ні