Створення та реєстрація громадських організацій згідно Закону України «Про громадські об’єднання»
1. Закон України «Про громадські об’єднання», був прийнятий Верховною Радою України 22 березня 2012 року та набрав чинності 19 квітня 2012 року. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення діяльності громадських об’єднань в Україні. Закон вводиться в дію з 1 січня 2013 року, з цього ж дня втрачає чинність Закон України «Про об’єднання громадян» (далі - Закон 1992 року).
2. Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадським об’єднанням визнається добровільне об’єднання фізичних та / або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.
Тобто, на відміну від діючого Закону 1992 року знято обмеження щодо захисту виключно прав та інтересів членів об’єднання. Відповідно наявність такої норми в Законі України «Про громадські об’єднання» дасть змогу громадським об’єднанням ефективніше здійснювати суспільно-корисну діяльність.
Статтею 2 Закону України «Про громадські об’єднання» встановлено, що його дія не поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення:
- політичних партій;
- релігійних організацій;
- непідприємницьких товариств, що утворюються актами органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
- асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань;
- саморегулівних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування;
- непідприємницьких товариств (які не є громадськими об'єднаннями), утворених на підставі інших законів.
Як і в Законі 1992 року, так і в Законі України «Про громадські об’єднання» зазначено, що громадське об’єднання може здійснювати свою діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Тобто юридичним особам приватного права надано право бути засновником громадських об’єднань, які утворюються у формі громадських спілок, а також членами таких спілок.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадські об’єднання» засновниками громадського об’єднання можуть бути дві особи, наразі на даний час вимога до мінімальної кількості засновників - 3 особи. Знижено вік для засновників молодіжної громадської організації – з 15 років (Закон 1992 року) до 14 років.
Також, Законом України «Про громадські об’єднання» чітко передбачено, що повноваження засновника громадського об'єднання закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення громадського об'єднання в установленому цим Законом порядку. За громадськими об'єднаннями зі статусом юридичної особи закріплено право на здійснення підприємницької діяльності безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Згідно Закону 1992 року, об’єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність лише опосередковано тобто шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств, в порядку, встановленому законодавством.
Новелою Закону України «Про громадські об’єднання» є принцип вільного вибору території діяльності організації, зокрема у ч. 4 ст.
3 Закону визначено право громадських об’єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом. За діючим Законом 1992 року громадські організації мають всеукраїнський, міжнародний та місцевий статус. Територія діяльності громадської організації повинна визначатись організацією при її легалізації. Всеукраїнськими громадськими організаціями визнаються ті, які мають свої осередки у більшості адміністративно-територіальних одиниць України. Згідно Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, і якщо таке громадське об'єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому цим Законом...
