Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.
Інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.
Республіканські і місцеві органи влади та управління, підприємства, установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання) залучають представників громадських організацій інвалідів до підготовки рішень, що стосуються інтересів інвалідів.
Дискримінація інвалідів забороняється і переслідується за законом.
Згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
Залежно від важкості інвалідності встановлюється перша, друга, третя групи інвалідності.
Рішення про інвалідність грунтується на оцінці комплексу клінічних, психологічних, соціально-побутових і професійних факторів. При цьому враховуються: характер захворювання, ступінь порушення функцій, ефективність лікування і реабілітаційних заходів, стан компенсаторних механізмів, клінічний і трудовий прогноз, можливість соціальної адаптації, потреба у різних видах соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, професійна підготовка, вік та інше.
При огляді у медико-соціальних експертних комісіях у кожному випадку, незалежно від характеру захворювання чи дефекту, проводиться комплексне обслідування усіх систем організму хворого з метою об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеню соціальної адаптації використовуються дані функціональних і лабораторних методів дослідження, проводиться опитування хворого, аналіз необхідних документів. Звертається увага на особисті установки хворого, можливість соціальної адаптації. Огляд грунтується на принципах медичної етики і деонтології.
При винесенні рішення про інвалідність складається індивідуальна програма реабілітації, що передбачає послідовність з проведеними раніше медико-соціальними заходами, розглядається питання про потребу у різних видах реабілітації, соціально-побутових послуг, матеріальної допомоги.
При нестійких, зворотних морфологічних змінах і порушеннях функцій органів і систем організму з метою спостереження за ефективністю лікування і проведення реабілітаційних заходів, станом здоров'я і ступеню соціальної адаптації проводиться періодичний огляд інвалідів через 1-3 роки.
При стійких, незворотних морфологічних змінах і порушеннях функцій органів і систем організму, неможливості покращення перебігу захворювання і відновлення соціальної адаптації, внаслідок неефективності проведених реабілітаційних заходів, інвалідність встановлюється без зазначення строку переогляду.
Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів.
Порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.
Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями.
Захист прав, свобод і законних інтересів інвалідів забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Громадянин має право в судовому порядку оспорювати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його інвалідом.
Службові особи та інші громадяни, винні у порушенні прав інвалідів, несуть встановлену законодавством матеріальну, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Критерії визначення інвалідності
Документом, відповідно до якого проводиться встановлення груп інвалідності є Інструкція Міністерства охорони здоров'я від 28.12.1991 № 16.01/20 „Про встановлення груп інвалідності".
Підставою для встановлення першої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що призводять до різко вираженої соціальної дезадаптації внаслідок неможливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересуванням, самообслуговуванням, участю у трудовій діяльності, якщо вказані порушення викликають потребу у постійному сторонньому догляді чи допомозі. При забезпеченні засобами компенсації анатомічних дефектів чи порушених функцій організму, створенні спеціальних умов праці на виробництві чи вдома, можливе виконання різних видів праці.
Підставою для встановлення другої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюванням, наслідками травм, уродженими дефектами, що не потребують постійного стороннього догляду чи допомоги, але призводять до вираженої соціальної дезадаптації внаслідок різко вираженого утруднення навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності або при неможливості працювати.
Підставою для встановлення третьої групи інвалідності є обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що призводять до значного зниження можливостей соціальної адаптації внаслідок вираженого утруднення навчання, спілкування, пересування, участі у трудовій діяльності (значне зменшення обсягу трудової діяльності, значне зниження кваліфікації, значні утруднення у виконанні професійної праці внаслідок анатомічних дефектів).
Перелік анатомічних дефектів:
1. Відсутність кисті і більш високі рівні ампутацій верхньої кінцівки, неконсолідований суглоб плеча або обох кісток передпліччя, різко виражена контрактура (обсяг рухів в суглобі до 10 градусів чи анкілоз ліктьового суглобу у функціонально невигідному положенні: під кутом менше 60 чи більше 150 градусів (або при фіксації передпліччя у положенні крайньої пронації чи крайньої супінації, плечовий чи ліктьовий суглоб, що бовтається; відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за виключенням першого, трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілоз чи різко виражена контрактура цих же пальців у функціонально невигідному положенні; відсутність першого та другого пальців з відповідними п'ясними кістками; відсутність перших пальців обох кистей;
2. Кукса стегна чи гомілки; кукса ступні після ампутації за Пироговим, на рівні суглобу Шопара; двосторонні кукси ступні із резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом; різко виражена конрактура чи анкілоз гомілкоступневого суглобу із порочним положенням ступні чи анкілоз обох гомілкоступневих суглобів; неконсолідований суглоб стегна чи обох кісток гомілки; колінний чи кульшовий суглоб, що бовтається; різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового суглобу у функціонально невигідному положенні (під кутом більше 170 градусів і менше 150 градусів); уроджений чи набутий вивих кульшових суглобів; уроджений чи набутий вивих кульшового суглобу з вираженим порушенням функції кінцівки; укорочення нижньої кінцівки на 10 см і більше; ендопротез колінного чи кульшового суглобів; відсутність нижньої кінцівки;
3. Кіфосколіоз IV ступеню;
4. Параліч кисті чи верхньої кінцівки, параліч нижньої кінцівки, виражений парез всієї верхньої чи всієї нижньої кінцівки із значними трофічними порушеннями (виражена м'язова атрофія чи хронічна трофічна язва);
5. Повна чи практична сліпота на одне око (гострота зору менша 0,05 з корекцією чи концентричне звуження поля зору до 10 градусів);
6. Дефекти щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування;
7. Гіпофізарний наніом, остеохондропатія, остеохондродіотрофія із низькорослістю;
8. Двостороння глухота;
9. Постійне канюленосіння внаслідок відсутності гортані;
10. Значний кістковий дефект черепа (більше 3 х 1 см) чи стороннє тіло у речовині мозку.
Постійний сторонній догляд чи допомога рекомендується у випадках неможливості самообслуговування при таких станах:
6. різко виражені порушення рухових функцій кінцівок (тетраплегія, триплегія, геміплегія, параплегія, тетрапарез, трипарез, геміпарез, парапарез);
7. різко виражені порушення координації рухів: атаксія, гіперкінетичний синдром, аміостатичний синдром з неможливістю ходьби і стояння;
8. тотальна афазія;
9. повна чи практична сліпота обох очей чи одного ока, що краще бачить (гострота зору менша 0,05 із корекцією чи концентричне звуження поля зору до 10 градусів);
10. кукси двох кінцівок;
11. кукси кистей із відсутністю чотирьох пальців, включаючи перший чи більш високий рівень ампутацій;
12. анкілози чи різко виражені контрактури обох кульшових суглобів;
13. недоумкування, незалежно від етіології, включаючи природжене у ступені ідіотії чи глибокої імбецільності;
14. виражені затяжні психотичні стани із дезорганізацією поведінки;
15. сполучення ураження органів і систем організму чи аномалія розвитку з вираженими порушеннями функцій організму, що у сукупності призводять до необхідності постійного стороннього догляду чи допомоги.
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи автомобілі, крісла-коляски, протезно-ортопедичні вироби, друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги інвалідам визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Допомога подається за рахунок коштів фонду України соціального захисту інвалідів.
Послуги по соціально-побутовому і медичному обслуговуванню, технічні та інші засоби надаються інвалідам безплатно або на пільгових умовах.
Інвалід має право вибору конкретного виду соціальної допомоги.
Інвалід може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає його потребам. У такому разі інвалід вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.
Конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і рішеннями Уряду України з відповідних питань.
Підприємствам та організаціям, що спеціалізуються на виробництві товарів, протезно-ортопедичних виробів та виробів фізкультурно-спортивного призначення, спеціальних технічних засобів і пристосувань для інвалідів, встановлюються пільги по оподаткуванню в порядку і на умовах, встановлених законодавством України.
Забезпечення інвалідів і інших громадян спеціальними засобами пересування, індивідуальними пристроями та іншими засобами реабілітації
Коляски для пересування (з ручним приводом) надаються незалежно від наявності у громадян моторизованих засобів пересування.
Коляски (для дорослих і дітей) видаються на такі строки експлуатації:
коляска важільна (дорожня) - на 3 роки;·
коляска-крісло (кімнатна) - на 4 роки;·
коляска-ліжко - на 4 роки;·
коляска малогабаритна - на 1 рік.·
Пристрої опорно-рухові видаються на такі строки експлуатації:
для дітей-інвалідів - на 3 роки;·
для дорослих - на 4 роки.·
Інвалідам з ампутаційними куксами обох стегон при стійких контрактурах у тазостегнових суглобах за призначенням лікаря одночасно з кімнатною та дорожньою колясками може видаватися коляска малогабаритна.
У разі смерті громадянина коляска може залишатись у сім'ї, якщо в ній є інвалід чи інша особа, яка перебуває на обліку в органах соціального захисту населення для безкоштовного отримання такої моделі коляски. В інших випадках коляска повертається органам соціального захисту населення
Порядок забезпечення населення України протезно-ортопедичними виробами
Інструкція про порядок забезпечення населення України протезно-ортопедичними виробами визначає порядок забезпечення протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування, індивідуальними пристроями та іншими засобами реабілітації (надалі - протезно-ортопедичні вироби) інвалідів, пенсіонерів та інших громадян України з ушкодженнями і захворюваннями опорно-рухового апарату, а також іншими захворюваннями, що викликають потребу в ортопедичній допомозі.
Виготовлення протезно-ортопедичних виробів для громадян України здійснюють казенні та державні протезно-ортопедичні підприємства Міністерства праці та соціальної політики України, а також підприємства, майстерні інших форм власності.
Інваліди, пенсіонери й інші громадяни України, які мають право на безплатне забезпечення протезно-ортопедичними виробами відповідно до чинного законодавства, забезпечуються ними за рахунок коштів державного бюджету та Фонду України соціального захисту інвалідів через Промислове об'єднання "Укрпротез" (далі - об'єднання "Укрпротез").
Види протезно-ортопедичних виробів, якими забезпечують громадян казенні та державні протезно-ортопедичні підприємства:
протези верхніх і нижніх кінцівок та пристосування до них;·
чохли на кукси;·
шкіряні рукавички на протези верхніх кінцівок;·
ортопедичні апарати;·
корсети;·
тутори;·
бандажні вироби;·
обтуратори;·
реклінатори;·
протези молочних залоз із ліфом для них;·
відвідні пристосування при вроджених вивихах стегна;·
ортопедичні штани;·
ортопедичне взуття;·
взуття на протези;·
коляски для пересування;·
палиці;·
милиці;·
інші індивідуальні пристрої для компенсації втрачених функцій опорно-рухового апарату або користування з лікувально-профілактичною метою.·
Протезами очей, зубів, щелеп, слуховими і голосоутворювальними апаратами, ендопротезами, сечо- та калоприймачами й іншими засобами медичної реабілітації громадян забезпечують спеціалізовані заклади Міністерства охорони здоров'я України.
Потребу інвалідів та інших громадян в протезуванні та засобах пересування визначають медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) або лікувально-профілактичні установи Міністерства охорони здоров'я України.
Казенні та державні протезно-ортопедичні підприємства (цехи, дільниці) Міністерства праці та соціальної політики України в зоні своєї діяльності приймають замовлення від інвалідів та інших осіб (незалежно від місця одержання пенсії, роботи, служби, навчання), в тому числі від тих, які перебувають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку, інвалідів та дітей, дитячих будинках і школах-інтернатах, в лікувально-профілактичних закладах, здійснюють загальну реєстрацію та облік інвалідів й інших осіб, які мають право на безплатне забезпечення протезно-ортопедичними виробами відповідно до чинного законодавства, за єдиною системою (банком даних).
Якщо казенне або державне протезно-ортопедичне підприємство з будь-яких причин не може виготовити замовлений протезно-ортопедичний виріб, то воно за погодженням з об'єднанням "Укрпротез" та за згодою замовника направляє його для протезування на інше протезно-ортопедичне підприємство або в Науково-дослідний інститут з проблем соціального захисту населення.
Особи, які згідно з висновком МСЕК або лікувально-профілактичної установи потребують протезно-ортопедичних виробів, для оформлення замовлення на їх виготовлення мають звернутися в медичний відділ казенного або державного протезно-ортопедичного підприємства (цех, дільницю), до працівників виїзної медико-технічної бригади або управлінь соціального захисту населення районних державних адміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем проживання.
Приймання замовлень у інвалідів, пенсіонерів та інших громадян за місцем проживання здійснюється спеціалістами медико-технічних бригад казенних та державних протезно-ортопедичних підприємств (цехів, дільниць) за графіком, узгодженим із відповідними управліннями соціального захисту населення.
При оформленні замовлення на виготовлення протезно-ортопедичних виробів та його оплаті громадяни повинні подати такі документи:
паспорт або документ, що його замінює, свідоцтво про народження (для дітей до 16 років);·
довідку медико-соціальної експертної комісії або направлення лікувально-профілактичної установи на протезування;·
посвідчення інваліда, пенсіонера чи інший документ, який посвідчує право на пільги.·
Громадяни, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах і потребують первинного протезування, замість довідки МСЕК подають довідку про потребу в протезуванні, підписану керівником цього закладу та завірену печаткою.
Готовий протезно-ортопедичний виріб видається особисто замовнику з обов'язковою приміркою; в окремих випадках допускається видача виробу, що не потребує примірки, іншій особі за наявності доручення на його одержання.
До кожного виданого замовнику протезно-ортопедичного виробу підприємство видає керівництво з експлуатації з талоном на гарантійний ремонт.
Забезпечення населення протезно-ортопедичними виробами
Протезно-ортопедичними виробами забезпечуються безплатно за рахунок коштів, передбачених у бюджеті на соціальний захист населення:
інваліди всіх категорій незалежно від факту призначення і виду одержуваної пенсії;·
пенсіонери незалежно від виду одержуваної пенсії;·
особи похилого віку;·
діти до 16 років;·
підопічні будинків-інтернатів для громадян похилого віку, інвалідів та дітей;·
підопічні дитячих будинків і шкіл-інтернатів;·
особи, які навчаються в загальноосвітніх, професійних, навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна форма навчання);·
особи, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах на стаціонарному лікуванні, потребують протезно-ортопедичної допомоги і не мають групи інвалідності;·
жінки, які потребують протезування молочних залоз.·
Особи, які не належать до перелічених категорій громадян, протезно-ортопедичні вироби купують за готівку.
Зазначені громадяни протезно-ортопедичні вироби отримують у такій кількості і на такі строки:
1. Протези та апарати нижніх і верхніх кінцівок, тутори, корсети, спиноутримувачі - по 1 шт. на 2,5 року (з проведенням у разі потреби необхідного ремонту або відновлення косметики); дітям до 16 років - у міру зростання.
Протези та апарати нижніх і верхніх кінцівок, тутори, корсети, спиноутримувачі, виготовлені за сучасними технологіями та з використанням імпортних напівфабрикатів та комплектуючих, - по 1 шт. на 3 роки.
В окремих випадках за медичними показаннями можлива заміна туторів та корсетів раніше встановленого строку.
Остаточне рішення щодо забезпечення протезно-ортопедичними виробами приймає заступник директора протезно-ортопедичного підприємства з медичної роботи або начальник медичного відділу об'єднання "Укрпротез".
Працюючим інвалідам і пенсіонерам, особам похилого віку, особам, які навчаються в загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна і вечірня форми навчання), зазначені протезно-ортопедичні вироби видаються по 1 шт. на 2 роки при поданні довідки про роботу або навчання.
Дозволяється видавати одночасно 2 протези на 4 роки.
До робочого протеза руки можуть видаватися насадки (пристрої), потрібні для виробничої діяльності й побуту.
Чохли для упакування протезів рук і ніг, апаратів, корсетів і туторів видаються одночасно з виробами - 1 чохол на 1 виріб.
Запис про видачу чохлів, рукавичок та пристроїв робиться в карті протезування у встановленому порядку.
2. Протези рук із біоелектричною або міотонічною системою управління - 1 шт. на 3 роки; працюючим інвалідам - 1 шт. на 2 роки.
3. Парні протези й апарати кінцівок при двосторонній ампутації кінцівок або ураженні опорно-рухового апарату - 1 комплект на 1 рік.
4. Ортопедичні штани при двобічній екзертикуляції тазостегнових суглобів, двобічних куксах стегна довжиною до 10 см або при наявності протипоказань до користування протезами (незалежно від довжини кукси) - 1 шт. на 1 рік. За наявності протипоказань на користування протезами ортопедичні штани видаються незалежно від довжини кукси.
5. Протези ніг для купання - 1 шт. на 3 роки.
6. Бандажі грижові та лікувальні, текстильні корсети, реклінатори, вкладні черевички - 1 шт. на 1 рік.
7. Шкіряні рукавички на протези рук при користуванні активними протезами - 1 пара на 1 рік, при користуванні косметичними протезами - 1 пара на 2 роки. Шкіряні рукавички на деформовані верхні кінцівки інвалідів - 1 пара на 2 роки.
8. Чохли на кукси ніг особам, які користуються протезами ніг, - 2 шт. вовняних і 2 шт. бавовняних на 1 рік на кожну куксу.
9. Чохли на кукси рук особам, які користуються протезами рук, - 2 шт. бавовняних на 1 рік на кожну куксу.
10. Милиці й палиці - у комплектності, що визначає лікар медичного відділу підприємства: милиці - на 3 роки, палиці - на 2 роки. Інвалідам без однієї ноги, які не користуються протезами, милиці - на 1 рік.
11. Косметичні оболонки (запасні) на активні протези рук і ніг - по 1 шт. на протез.
12. Елемент опорний вологовбиральний - 1 шт. або опорні подушки - 2 шт. до протеза.Вкладні пристрої (ортопедичні устілки): інвалідам з однобічною ампутацією ніг - 2 півпари на 1,5 року, дітям до 16 років за висновком лікувального закладу або лікаря медичного відділу підприємства - 2 пари на 1,5 року.
За наявності направлення лікувального закладу безплатно видаються:
Жінкам:
Протези молочних залоз: при односторонній ампутації - 1 шт. на 1 рік, при двосторонній - 2 шт. на 1 рік вітчизняного виробництва або 1 шт. на 1,5 року при однобічній ампутації, при двобічній - 2 шт. на 1,5 року імпортного виробництва.·
Ліф для кріплення протеза молочної залози - 1 шт. на 1 рік вітчизняного виробництва або 1 шт. на 1,5 року імпортного виробництва.·
Дітям:
Абдукційні пристрої (апарати Гневковського і Шнейдерова, шинки Віленського, стремена Павлика, профілактичні штанці та ін.) - в міру зростання.
Забезпечення населення ортопедичним взуттям
3.1. Забезпечення населення ортопедичним взуттям, взуттям на протези та апарати ніг, а також при таких захворюваннях опорно-рухового апарату:
при деформаціях стопи, що потребує виготовлення взуття за гіпсовим зліпком або на спеціальних копилах;·
при падучій стопі;·
при укороченні ноги більше 3 см (дітям до 16 років - більше 2 см);·
при ампутації стопи за Лісфранком, Шопаром, Гаранжо;·
при різко вираженій деформації стопи - варусній, вальгусній з відхиленням першого пальця III ступеня;·
при облітеруючому ендартеріїті (атеросклерозі) однієї або двох ніг III ступеня при наявності трофічних виразок;·
при слоновості однієї або двох ніг;·
при збільшенні головок перших плюсневих кісток;·
при різних розмірах стоп (різниця в 2 см і більше);·
при вродженій клишоногості і плоско-вальгусній установці стоп у дітей провадиться на підставі висновку МСЕК, лікувально-профілактичного закладу, медичного відділу казенного або державного протезно-ортопедичного підприємства (на протези й апарати ніг).·
3.2. Ортопедичне взуття, взуття на протези, апарати (ортези) і взуття на гумках видається безплатно за рахунок коштів, передбачених у бюджеті на соціальний захист населення:
працюючим інвалідам війни і прирівняним до них інвалідам (при поданні довідки про роботу) - 2 пари на рік;·
не працюючим - 2 пари на 2 роки;·
працюючим інвалідам незалежно від виду одержуваної пенсії (крім інвалідів війни і прирівняних до них інвалідів) - 1 пара на 1 рік;·
не працюючим - 1 пара на 1,5 року;·
дітям до 16 років - 2 пари на 1 рік;·
підопічним будинків-інтернатів для громадян похилого віку, інвалідів та дітей - 2 пари на 1,5 року;·
підопічним дитячих будинків і шкіл-інтернатів - 2 пари на 1 рік;·
пенсіонерам, громадянам похилого віку (видається лише особливо складне взуття, що виготовляється за гіпсовим зліпком) - одна пара на 1 рік;·
особам, які навчаються в загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна і вечірня форми навчання) - 1 пара на рік;·
громадянам із патологією, зазначеною в п.3.1 цієї Інструкції, які не мають групи інвалідності, - 1 пара на 1 рік.·
Інваліди, які не користуються протезами ніг, одержують 2 півпари взуття на збережену ногу на 1 рік.
Громадяни, які не належать до перелічених категорій, ортопедичне взуття купують за готівку.
3.3. Взуття на гумках видається за призначенням лікаря медичного відділу підприємства інвалідам із ампутацією або тяжким ушкодженням однієї чи обох рук, захворюванням або ушкодженням хребта з порушенням руху в ньому, із стійкими розгинальними контрактурами або анкілозами у тазостегнових і колінних суглобах, які обмежують згинання тулуба, а також інвалідам I групи із зору - 1 пара на 1 рік.
Інваліди без видимої патології, які звернулися для замовлення взуття на гумках, повинні подати в медичний відділ підприємства рентгенівський знімок хребта чи кінцівки та довідку лікувально-профілактичного закладу про потребу користування таким взуттям.
Працевлаштування, освіта і професійна підготовка інвалідів
Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.
Працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Держава гарантує інвалідам дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям.
Дошкільне виховання, навчання інвалідів здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах.
Професійна підготовка або перепідготовка інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи.
При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці інвалідів поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання.
Обдаровані діти-інваліди мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах.
За інших рівних умов переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів мають інваліди та діти з малозабезпечених сімей, у яких:
обидва батьки є інвалідами;·
один з батьків - інвалід, а інший помер;·
одинока матір з числа інвалідів;·
батько - інвалід, який виховує дитину без матері.·
Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія та призначена пенсія (державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам) виплачуються в повному розмірі.
Після закінчення навчального закладу інвалідам надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування.
При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю інваліду, направленому за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю адміністрація підприємства (об'єднання), установи і організації відшкодовує витрати на його проїзд до місця роботи і назад до місця постійного проживання, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.
Адміністрація підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання) зобов'язана створювати безпечні і не шкідливі для здоров'я умови праці, вживати заходів, спрямованих на запобігання інвалідності, на відновлення працездатності інвалідів.
За інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, якщо з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року, зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом строку, передбаченого програмою. У таких випадках відшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсій здійснюється підприємством (об'єднанням), установою і організацією, у період роботи на яких настала інвалідність.
Строки переогляду хворих в медико-соціальних експертних комісіях
Переогляд інвалідів з нестійкими, зворотними морфологічними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою нагляду за ефективністю відновного лікування та реабілітаційних заходів, станом здоров'я та ступенем соціальної адаптації проводиться через 1-3 роки.
Переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також інвалідів, інвалідність яким встановлена без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності або при виявленні фактів необгрунтованого рішення медико-соціальної експертної комісії.
