Новини району  | Останні оновлення | Знай наших | Анонс газети "Маяк"
Додай нас у друзі vk.com
 Група "гість"Вітаю Вас Бажаний госте | RSS
Головна | Мій профіль | Вихід
| Реєстрація | Вхід

- Меню -

Головна сторінка

Останні ОНОВЛЕННЯ

Новини нашого району

Корюківська Козача Січ

ОГОЛОШЕННЯ

Гучномовець

Квіти +

Знай наших

Каталог файлів

Каталог матеріалів

Форум

Фотоальбом

Влада

МВС повідомляє

Служба Безпеки України

Слово для віруючих

Такого ви ще не бачили

Смаколики

Корюківщина. Вибір...

Гостьова книга

Ваша думка...



Статистика

онлайн усього 1
відвідувачів 1
користувач: 0



Посміємося?



        Для щедрого врожаю овочевих культур

              Деякі особливості агрозаходів влітку

 Поливання      ШТУЧНЕ  зрошення дає можливість вдвічі-втричі підвищити врожай, особливо за посушливої погоди. Усі овочеві культури вимогливі до вологи, але між ними є різниця. За цими властивостями вони розподілені на чотири групи.

Перша група. Дуже вимогливі до вологості грунту капуста всіх видів, редис, редька, салат, шпинат, кріп, селера, зелена цибуля. Це пояснюється тим, що при слабко розвиненій кореневій системі вони мають великий листковий апарат. Для одержання високого врожаю поливати ці культури слід невеликими нормами — 350-400 л на 10 м2, але часто — через 4-6 днів.

Друга група. Овочеві культури (огірок, цибуля, часник, баклажан, перець, томат), будучи вимогливими до вологи, мають здатність витрачати її економно. Тому поливати ці рослини треба через 6-7 днів нормами 400-500 л на 10 м2.

Третя група. Рослини (столові буряки, морква, кабачок, картопля, квасоля, спаржа, ревінь, хрін) задовольняються помірною вологістю. Поливати їх можна через 10-15 днів із розрахунку 700-800 л на 10 м2.

Четверта група. Рослини (кавун, диня, гарбуз) обмежуються незначною кількістю вологи  і  поливати їх можна через 15-18 днів великими дозами — 800-900 л на 10 м2.

Розвиток овочів прискорюється, якщо поливати їх прогрітою на сонці водою. На городі варто мати ємність, у якій вода протягом дня буде нагріватися. Не можна часто поливати рослини малими нормами, бо вода, випаровуючись з поверхні, не потраплятиме до коренів. До того ж утворюється грунтова кірка, погіршуються повітрообмін і умови життя рослин. Можливе також засолення грунту. Якщо грунт суттєво пересох, то його варто спочатку злегка збризнути водою, а потім поливати повною нормою. Після поливання грунт бажано замульчувати перегноєм або розпушити після підсихання. Для ощадливої витрати води зробіть у грунті отвори завглибшки 30-50 см залізним шпичаком перетином 2-3 см, відступивши від рослин на 10-15 см, і залийте в них воду. Цим ви поліпшите повітрообмін і ощадливо витратите воду, тому що вона дійде до коренів. Поливати город краще ввечері. Робити це треба так, щоб вода не стікала й не утворювала калюж, а поступово всотувалася грунтом. Легкі грунти спушують наступного ранку після поливу, а важкі — на другий або третій день. Салат і помідори поливають не дощуванням, а по борозенках. Щоб на поверхні борозни не утворювалася кірка, після поливання її треба засипати сухим грунтом. Не забувайте, що через грунтову кірку волога випаровується в кілька разів швидше, ніж через пухку поверхню. Періодичність поливу цибулі, огірків, городинних культур — через 3-5 днів, капусти, ріпи — через 5-7, а інших культур — через 7-12 днів. У період плодоносіння помідорів, перцю, баклажанів, утворення головок у капусти, коренеплодів у буряків, моркви, брукви їх поливають частіше. Вологість грунту для більшості овочевих культур повинна бути в межах 80-85% польової вологоємності. Щоб визначити потребу в поливі, слід узяти з певної глибини жменьку землі та стиснути її. Якщо супіщаний грунт не формується в грудку, поливання потрібне. Грудка з легкого суглинку при цьому розпадається без натискування, а з важкого руйнується при натисненні.  У спекотні дні освіжуючі поливи особливо корисні для капусти й огірків. Під плівковими укриттями рослини поливають рідше, але провітрюють частіше. Ранню капусту поливають рясно 1-2 рази на тиждень по 25-30 л/м2. Ріпчасту цибулю на початку росту та редиску поливають частіше — через 2-3 дні.

 Підживлення      НА РОДЮЧИХ грунтах, а також на грунтах, добре заправлених восени або навесні органічними добривами, рослини підживлювати не треба. Однак , якщо за холодної погоди ріст овочевих рослин уповільнюється, то виникає потреба в підживленні. У такому разі зеленні культури, цибулю й капусту підживлюють аміачною селітрою (50 г на відро води) або сечовиною (30 г). Огірки й помідори при слабкому рості підживлюють такими ж дозами азоту, але тільки тоді, коли вони добре забезпечені фосфором і калієм. При сильному фосфорному голодуванні листя помідорів по краях підсихає, а при недостачі калію краї їх стають бурими. Помідорове листя при цьому жовкне між жилками, а жилки залишаються зеленими (на відміну від браку азоту). Не чекаючи цих ознак, рослини підживлюють суперфосфатом (60 г на відро води) і хлористим калієм (20 г). При підживленні буряків у цей же розчин слід додавати ще 20 г кухонної солі - це поліпшить смак коренеплоду. Для підживлення  використовують також гноївку, коров’як, пташиний послід, розводячи їх у 10-15 разів водою.

 Прополювання, розпушування        ЗА ПРОПОЛЮВАННЯ в рядках коренеплідних овочевих рослин і цибулі беруться негайно після появи сходів. Пізнє прополювання не тільки збільшує витрати праці в 2-3 рази, але й значною мірою зменшує ефективність самого агрозаходу й навіть призводить до зрідження посівів. На посівах безрозсадних томатів із появою сходів маякової культури проводять шарування, тобто поверхневе розпушування міжрядь. Важливо постійно боротися з грунтовою кіркою та не допускати появи бур’янів. Коли рослини утворять 1-2 справжні листки, сходи проривають, залишаючи по одній рослині через 5-10 см, або при черговому прополюванні — через 20-30 см.   Вирвані рослини можна пересадити на зріджені місця, але обов’язково накривши  ковпаками, щоб полегшити їх приживлення.   Висаджені першими у відкритий грунт ранні томати потребують розпушування. Воно повинне бути глибоким — на 8-12 см, щоб створити найсприятливіші умови для прогрівання нижніх шарів грунту.                    Управа на бур’яни                  Навіть якщо й дотримано всіх агротехнічних вимог, аби захистити від бур’янів посіяне і посаджене, все ж вони — тут як тут. Звідки тільки й беруться ?  ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, у «невгамовних» бур’янів є свої «лазівки». Й знання цих «лазівок» дає змогу городникам у кожному конкретному випадку знаходити особливі підходи до боротьби з напасними рослинами.               Щодо мокриці.                    Чому важко позбутись цієї ніжної яскраво-зеленої травички, яка, ніби ковдрою, вкриває грядки, не даючи «дихати» культурним рослинам? Ті, хто виполює бур’ян «по-швидкому», виривають її і тут же на ділянці кидають. А кожна травиночка, потрапивши на вологу землю, відразу ж проростає! Цю напасть можна вивести, тільки ретельно очищаючи від неї землю. Однак самим тільки видаленням мокриці не позбутись. Її насіння зберігає схожість до 30 років, отже, засіявшись одного разу, вона загрожує все новою й новою з’явою у вигляді надокучливих бур’янів. Але зарадити цьому можна. Мокриця полюбляє закислені грунти, тому їх треба провапнувати, і вона відступить. Остаточно подолати цей бур’ян можуть допомогти інші рослини. Після збирання врожаю на засмічених ділянках висівають овес або гірчицю. Обидві культури значною мірою пригнічують мокрицю. Гірчиця, зокрема, набирає потужну масу, і якщо її прикопати як сидерат на глибину 20 см, вона переважно позбавляє грядки й від інших дикорослих рослин.   Так звані кислотолюбні (щавель, хвощ, жовтець, подорожник) бур’яни зникнуть, якщо на ділянку раз на п’ять років внесете вапно або доломітове борошно. Особливий «підхід» має бути і до повитиці — повзучого бур’яну, який, не маючи власних коренів, присмоктується до інших рослин і висотує з них поживні речовини. «Оселяється» на картоплі, бур’янах, багаторічних травах, переповзаючи з ділянки на ділянку. Дуже плодовита — одна рослина дає понад сто тисяч насінин. Обриваючи стебла цього паразита — тільки сприятимете його розмноженню!!! Тому скошені рослини треба висушувати на тому ж місці (переносити не рекомендується) і тут же спалювати.                     ВІДОМО, що бур’яни, наприклад, пирій, кульбаба, осот, розмножуються і вегетативним способом — кореневищами. Чим більше їх рубати сапкою, плоскорізом, лопатою, тим більше виникає паростків. Цим і пояснюються, зокрема, труднощі в боротьбі з засміченням городів, ланів, садів небажаними рослинами.          Такому злодію, як осот, не страшні ні посуха, ні морози — корені його проникають у землю на глибину до 1,5 м. Навіть маленький шматочок кореня, залишившись у грунті, дає нове життя. Єдиний засіб боротьби з осотом — глибока оранка, перекопування з видаленням коренів.  З пирієм боротися найліпше у сухий період року, перекопуючи ділянку садовими вилами на глибину залягання коренів. Та його важко вивести не тільки тому, що залишки кореневищ треба дуже ретельно вибирати з землі.   Зовсім погано, коли ця рослина встигне розсіяти своє насіння. Цвіте пирій у червні-липні, насіння достигає у серпні-вересні й, осипаючись, наступної весни дає нове покоління. Якщо пирій поселився на ділянці, необхідно до цвітіння вибрати всі, навіть найдрібніші, його шматочки.   Досить важко впоратись із потужним суперником культурних рослин — лопухом. Однак  знавці рекомендують зрізати стебла біля поверхні грунту і густо посипати сіллю — за кілька днів вона роз’їсть стебла і добереться до коренів... Варто спробувати.     Виявивши наполегливість, можна ефективно боротись і з кропивою. Краще з допомогою вил. Зачепивши куртину, струшують її, ретельно вибирають корінці, що обламались. У такий же спосіб слід перебрати й грунт навколо місця, де росла кропива. Не можна допускати достигання насіння.     Зменшувати поширення та ріст бур’янів допомагають ущільнені посіви: редиски (по моркві, кропу), салату (по огірках), квасолі (між кущами картоплі). З допомогою капусти, висадженої так, щоб листя рослин зімкнулось, поборюють осот і молочай, а пирій — густо висаджуючи кабачки. Добре очищає грунт від небажаних рослин амарант. Дуже важливо не залишати землю порожньою. У червні всі вільні місця на ділянках слід засівати сидератами, засаджувати розсадою пізніх культур  квітами.                 ОКРЕМО слід сказати і про таке нищення бур’янів, що практикується останнім часом. Грунт треба удобрити поживним та ефективним розчином. Ось один із рецептів. Готують у бочці суміш із нарізаної свіжої трави (два-три відра), курячого посліду, попелу (по 200 г), трьох відер води і 200 мл препарату Байкал ЕМ-1. Ємність накривають спочатку поліетиленовою плівкою, потім темною кришкою і дають настоятися на сонці два тижні. Коли бродіння уповільниться, беруть 250 мл такого настою, проціджують і розчиняють в 10 л води. Поливають ділянку, де розрослися бур’яни після збирання ранніх культур, потім перекопують землю разом із бур’янами, корінням і ще раз поливають розчином настою. Але роблять це тільки ввечері, щоб уночі попрацювали бактерії, які на сонці гинуть. Ділянка, оброблена таким чином, залишається чистою до зими. Навесні грунт легко копати, він стає розсипчастий, і на ньому все росте, мов на дріжджах.     Не зайвим буде нагадати, що появі бур’янів сприяє внесення в грунт свіжого гною та неправильно підготовленого компосту. Не можна допускати також, щоб на ділянці або поруч із нею бур’яни давали насіння, тобто треба їх  видаляти біля парканів, на доріжках,  скошувати своєчасно за межами городу
 

  Боремося зі шкідниками
У липні дуже активно розвиваються шкідники овочевих культур. Приблизно із середини місяця починається літ капустяної совки (нічний метелик із сіро-зеленими крилами, її гусінь зеленого кольору виходить з відкладених на листках яєць), другий літ капустяної мухи (попелясто-сірого кольору завдовжки 6 -7 мм - шкодять безногі білуваті личинки, що розвинулися з яєць), а також цибульної мухи (схожа на капустяну - шкодять личинки).  ВІД ГУСЕНИЦЬ білана, капустяної совки й молі, попелиць і кліщів рослини можна захистити з допомогою бадилля картоплі. Подрібнюють 1,2 кг зелених або 800 г10 л теплої води, настоюють 2-3 години, проціджують розчин і ввечері обприскують рослини. висушених рослин, заливають Концентрацію розчину збільшувати не можна, щоб не обпекти листя оброблюваних рослин Усім відомий бур'ян лопух (реп'ях) також може прислужитися. Ним наполовину заповнюють відро, доливають до країв водою та настоюють три доби. Потім проціджують і обприскують цим настоєм усі види капусти, редиску, редьку й інші овочеві культури проти гусениць білана, совки й молі. Обробивши посадки три-чотири рази з інтервалом 7-8 днів, можна цілком позбутися шкідників. Дуже ефективним засобом у боротьбі з біланом, капустяною совкою, капустяною міллю є настій розповсюдженого бур'яну молочаю. Подрібнюють 1 кг його листя та стебел, заливають 3-5 л води, кип'ятять 2-3 години, проціджують, роз-водять водою 2-3 рази й обприскують рослини. Легко визначити рослини цибулі, на яку напали личинки цибульної мухи: в них починає сохнути листя. Сточена личинками цибулина загниває, і рослина гине. Тому, як тільки побачите на цибульній грядці рослини, у яких швидко жовкне і засихає листя, видаліть такі рослини цілком із цибулиною. Разом із нею будуть вилучені з грунту й личинки шкідника, а це значить, що ці личинки вже не перетворяться на нових мух.    Серед шкідників, які завдають великого й часто непоправного збитку городнім культурам, капустянка — один із найнебезпечніших. У народі її називають також медведкою, вовчком. Вона під'їдає корені овочевих та інших культур, цілком з'їдає висіяне насіння, молоді бульби картоплі, коренеплоди буряків, моркви; у зрілих бульбах і коренеплодах виїдає глибокі порожнини, сприяючи їхньому загниванню. Селиться переважно на зволожених ділянках — у нижніх частинах схилів, по берегах річок, ставків, озер. Капустянка прекрасно пристосувалася до життя на зрошуваних землях і під гнойовими купами. Велику частину життя проводить під землею, але, маючи могутні крила, здатна й літати. Літає, однак, рідко — під час спарювання й тільки у вечірні та нічні години. Першою ознакою появи на ділянці шкідника є наявність отворів у грунті діаметром близько сантиметра та пухких валиків на поверхні землі, які особливо помітні після дощу або поливу. Довжина дорослої комахи сягає 5-8 см. Тіло темно-буре, вкрите шовковистими блискучими волосками, добре пристосоване до пересування під землею, на її поверхні й навіть у воді. Ходи в землі прокладає з допомогою клішень (передніх ніг), що нагадують лапи крота. На клішнях має пилочки-зубчатки. Саме цими пилочками вона пошкоджує корені, бульби та коренеплоди. Зимують дорослі особини й личинки (вони дуже схожі на дорослих, але менші за розмірами й не мають крил) у грунті на глибині до метра, а також під гнойовими та компостними купами. Навесні при прогріванні грунту вони переміщаються в поверхневі шари.  У травні-червні самиця споруджує на глибині 10-20 см два гнізда (печерки) діаметром близько 6 см і відкладає в них від 300 до 800 яєць. Створюючи режим найбільшого сприяння для виведення потомства, самиця, залежно від погоди, відкриває чи закриває вхідний отвір, підтримуючи в гнізді оптимальну температуру. З цією ж метою капустянка підкошує рослини навколо гнізда, утворюючи відкриті майданчики діаметром 25-35 см. Саме за наявністю цих вхідних отворів і зів'ялих рослин знаходять місця яйцекладок шкідника. Якщо в цей час спушити грунт на цих майданчиках і навколо на глибину 15-20 см, то яйця або новонароджені личинки загинуть повністю.        
 Ще про деякі методи боротьби з капосним вовчком.

Навколо гнойових і компостних куп, парників, теплиць бажано зробити борозни завглибшки 15-20 см і посипати їх нафталіном або змоченим гасом піском. Це повторюють кожні 10-15 днів. Нерідко городники звалюють сміття на межах ділянки або поблизу неї. Це неприпустимо, тому що створюються прекрасні умови для розмноження вовчка й інших шкідників, а також хвороб культурних рослин. Ходи шкідника можна залити мильною водою. Для цього розчиняють 4 столові ложки прального порошку в 10 л води й у кожен отвір ходу заливають півлітра розчину. Вовчки гинуть під землею або виповзають, знесилені, на поверхню, де їх легко зібрати й знищити. Можна застосовувати й пастки. Для цього використовують бляшані банки діаметром 22 см і заввишки 25 см. У верхній частині банки роблять чотири прорізи-вікна, у які входять напрямні смуги з жерсті, кожна завдовжки до 2 м і завширшки 10-15 см. Банки та смуги закопують так, щоб верхня частина їх була на рівні землі. Смуги встановлюють під прямим кутом одна до іншої. Капустянка, натикаючись на перешкоду, рухається вздовж смуги й потрапляє через прорізи-вікна в банку. Назад вибратися не може. Вийнявши банку, шкідника знищують.

 Капустянку можна й збирати в ямах із господарськими відходами. В кожну з них уливають 20 л мильного розчину (2 столові ложки прального порошку на 10 л води), а потім наповнюють звичайною водою. Дорослі особини й личинки спливають, і зібрати їх — проста справа. Інший, досить поширений, спосіб — збір шкідника в банки. Скляні банки ємністю 1 л закопують по шийку в міжряддях культурних рослин і вкривають дошками із зазором у 1-1,5 см. Попередньо шийки із внутрішнього боку змащують медом. Капустянку приваблює запах меду, вона пролазить у пастку, а на волю виповзти не може — сковзає. Деякі городники замість банок використовують пляшки з-під шампанського, але не змазують їхні шийки медом, а кілька крапель його наточують на дно пляшки. Дехто застосовує карбід кальцію. Використаний за прямим призначенням, карбід розкидають восени по городу, а потім перекопують грунт. Запах цієї речовини капустянка не переносить і залишає ділянку. Помічено також, що цей шкідник не заходить на ділянку, по межах якої ростуть чорнобривці або розставлені свіжі зелені гілки вільхи (через кожні 1,5 м). Слід пам'ятати, що всі заходи боротьби з капустянкою, як і з іншими шкідниками, найефективніші, коли застосовуються не одним городником, а всіма сусідами одночасно.                Кілька нехімічних рецептів боротьби, які помічні і проти смоктальних шкідників: кліщів, попелиць, клопів, а також проти гусениць білана, молі, лугового метелика, рапсового пильщика. Беруть 4 кг дрібно нарізаних пасинків або бадилля помідорів, заливають 10 л води, кип'ятять на слабкому вогні 30 хв. Коли відвар остигне, його проціджують, розводять водою у співвідношенні 1:3, додають на відро розведеного розчину 30 г господарського мила й у вечірній час обприскують рослини. Отруйним є такий бур'ян, як дурман звичайний. Беруть 1 кг подрібненого листя, бутонів і квіток, заливають відром води, настоюють упродовж 12 годин, проціджують настій, додають до нього 40 г мила й обприскують рослини.             Настій із кінського щавлю, що росте по узбіччях доріг, ярах, використовують проти попелиць, кліщів, а також хрестоцвітих клопів на насінниках капусти, редиски. 300 г коренів щавлю подрібнюють, настоюють 2-3 години, проціджують і обприскують рослини. Гусениць капустяної молі й совки добре знищує настій меленого червоного гіркого перцю. 10 г настоюють дві години у 10 л води, проціджують і застосовують для обприскування капусти й огірків у вечірній час.

Настій цибульної лушпайки застосовують проти смоктальних шкідників на насінниках хрестоцвітих культур. Піввідра лушпайки заливають до країв гарячою водою, настоюють протягом доби, проціджують, розводять удвічі водою та застосовують для обприскування рослин. Настій із подрібненого зеленого листя кульбаби (400 г10 л води, настоюють 2-3 години) використовують проти попелиць і кліщів на капусті, огірках та інших культурах.        Відвар із листя, стебел і квіток на деревію — гарний засіб проти смоктальних і листогризних шкідників. Беруть 2,5 кг квітуючих рослин, заливають 10 л води, кип'ятять 10 хвилин, остуджують, проціджують, додають 20 г мила, збовтують і обприскують овочеві культури. Проти попелиць, кліщів та інших шкідників на огірках, динях і гарбузах застосовують настій часнику . Для приготування настою 150-200 г часнику подрібнюють на м'ясорубці, заливають 10 л води й одразу ж використовують для обприскування рослин, щоб не вивітрилися фітонциди. А ще настій часнику, але в 4-5 разів меншої концентрації використовують для обприскування помідорів та картоплі проти фітофтори. Помідори обприскують у період утворення зав'язей.

 

       Роботи на грядках

Зараз необхідні роботи в парниках і теплицях. По-перше, належить ретельно видаляти пасинки помідорів, що з’являються на рослинах: від цього залежить строк надходження достиглих плодів.  Досвідчені овочівники підсаджують під кожну раму, де вирощуються огірки по першому рамообороту, по дві-три рослини нової розсади у фазі 4-5 листків. На цей час доводиться видаляти хворі рослини та ті, що відплодоносили. Нова висаджена розсада в парниках дасть додатковий урожай огірків — по 2-2,5 кг з рами.  Якщо парник чи раму доводиться цілком звільняти від старих рослин, то грунт треба перекопати, а якщо потрібно, то і продезінфікувати, щоб надалі знову можна було висаджувати розсаду огірків чи цвітної капусти.


 

 Цікаво? Читайте далі...

Форма входу
Календар
«  Липень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
- Друзі -






















Мой профиль на Freelancehunt.com

Синоптики прогнозують
погода у Корюківці

Телеманія

Наше дзеркало №1
Наше дзеркало №2
Наше дзеркало №3
Наше дзеркало №4

Наше дзеркало №5
Наше дзеркало №6

OФІЦІЙНА Web-СТОРІНКА КОРЮКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ МОЛОДІЖНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
"АЛЬЯНС 3000" ©.