Співаємо оду сидератам

БОРОТЬБУ з посухою, за великим рахунком, треба починати з осені.  Це — мілкий обробіток ґрунту із загортанням сидератів, які створюють мульчу, що суттєво підвищує вологоємність ґрунту. Навесні ж вологу треба «прикрити» якнайраніше. На городі при цьому не можна допускати тупанів – ущільнених місць, із яких прискорено випаровується волога.   Вирощуючи ранні й надранні сорти картоплі з вегетативним періодом до 60 днів, ще восени всю насіннєву картоплю перед закладенням на зберігання треба «озеленити». Цей процес, відбувається і навесні, доповнюється пророщуванням посівного матеріалу на світлі (в теплі) із застосуванням препарату з розряду біодобрив.  Посадка картоплі, як правило, припадає на час, коли температура ґрунту на глибині 10 см не нижча за + 6⁰ С.  Нгадуємо , що такі хвороби як фітофтора, парша та інші зимують на бульбах і в бульбах. У прозелененій картоплі їхні спори гинуть від солоніну – це найкращий спосіб її оздоровлення. До речі, якщо немає фітофторозу на картоплі, то здоровими будуть і помідори!   Приблизно з 1 травня картоплю шарують , 9-11 травня – підгортають, слідом за цим – мульчують з вечірньою обробкою біодобривом.  Влітку 2009 року температура на поверхні чистого ґрунту сягала за   + 50⁰ С,  під мульчею ж була 37-40⁰ С , а головне — втрати вологи значно зменшувалися. Особливо важливо мульчувати насіннєві ділянки, бо під впливом спеки картопля вироджується і втрачає сортові якості. За вологої погоди картоплю, а з нею і мульчу наприкінці дня обробляють все тим же біодобривом. Для наземної частини картоплі це дуже корисно, бо мульча до збирання врожаю перетворюється на перегній і при викопуванні бульб змішується з ґрунтом. Одразу ж після збирання бульб і зачищення ділянки висіваються сидерати, причому обов’язково в борозенки, які нарізують ріжком сапи. Відстань між рядками – 15-20 см, напрямок рядків – з півночі на південь.   Для висівання насіння гірчиці використовують пластикову пляшку, так само як і для пелюшки (вики). Отвори в корках роблять з розрахунку, щоб за один крок (близько 70 см) висипалося в рядок 20 насінин. З однієї пляшки засівають один рядок гірчиці, а з другої – пелюшки. Борозенки швиденько загортаються граблями.  На бідних піщаних ґрунтах завжди не вистачає азоту. Пелюшка його накопичує, а гірчиця, створюючи велику зелену масу, ще й дезінфікує ґрунт. Через десять днів така ділянка покривається зеленим килимом. Отже, сидерати працюють не лише на захист від бур’янів, а й на оздоровлення та удобрення землі. Таким чином створюються природні умови для відтворення родючості ґрунту.  Сіяти сидерати треба не пізніше 15 серпня, а загалом — чим раніше, тим краще. Через 55-60 днів вони зацвітають і досягають найбільшої маси. Тоді ж їх і слід загортати у ґрунт. Якщо сидерати високі (понад 1 м), їх наполовину скошують і складають в копичку. Навесні їх можна використати для мульчування.  Мульчувати, до речі, треба всі городні культури, особливо капусту і помідори, а також кущі, дерева, ягідники.    Про останні – окремо. Зазвичай сіють в міжряддях суниці олійну редьку (наприкінці липня – на початку серпня). Олійна редька швидко росте, затінює рядки ягід, і таким чином рятує їх від спеки. Якщо стебла редьки не заважають суницям, їх залишають на зиму для затримання снігу. Якщо ж заважають, то їх зрубують і залишають у рядках — знову ж таки як чудову мульчу. Але можна сіяти олійну редьку в міжряддях ранньої суниці й навесні (при температурі ґрунту + 2-3⁰ С). Ця рослина холодостійка і захищає суниці від приморозків. А коли потреба в цьому відпадає, олійну редьку зрубують і знову ж таки отримують мульчу.  Олійна редька взагалі наче паличка-виручалочка : коли до ваших цибулі і часнику на городі занадилися ворони й стали їх висмикувати, то «зверніться по допомогу» до тієї ж олійної редьки. Задовго до висадження озимих часнику і цибулі — в кінці липня – на початку серпня посійте її на майбутніх посівах часнику і цибулі з міжряддями 50 см. Ворони обходять ці рослини , а заразом не чіпають ні часнику , ні цибулі! Взимку олійна редька сприяє накопиченню снігу, а навесні, зрубана і оброблена біодобривом, стає доброю мульчею. Цибуля і часник сходять на такій ділянці дуже гарно. Наприкінці червня, коли у часнику і цибулі жовтіють кінчики листя, а головки набирають майже товарну вагу, засівають у вологу днину всю грядку олійною редькою, загортаючи насіння в міжряддях плоскорізом. Вона швидко сходить і добре росте, а цибуля та часник за таких умов природно достигають і потім добре зберігаються.