Цю багаторічну культуру звичайно вирощують на одному місці три-чотири роки, а то й більше. Тому особливу увагу слід приділяти передпосадковому періоду і підготовці ділянки. Найкращі попередники для суниць - зеленні, редиска, салат, кріп, селера, цибуля, часник, морква, столові буряки і рання капуста. Не рекомендується садити суниці після картоплі, томатів, огірків - ці культури посилюють захворювання суниць на вертицильозне в'янення. Суниці радують кращим урожаєм на дерново-підзолистих, супіщаних і легких суглинистих грунтах, багатих на органічні речовини. Ділянку з кислим грунтом вапнують за 1-2 роки до садіння суниць (200-500 г вапна на кв. м). Добрива краще вносити заздалегідь - восени. При перекопуванні: 6-8 кг перегною або компосту (на бідних грунтах дозу подвоюють), 30-40 г подвійного суперфосфату і 15-20 г сірчанокислого або хлористого калію на кв. м. Органічні добрива можна замінити сівбою сидеральних культур. На другий рік після садіння навесні, на початку росту, під суниці вносять 15г сульфату амонію, 10 г аміачної селітри на кв. м, на третій рік - 35 г нітроамофоски або 15 г сульфату амонію на кв. м, на четвертий - 10 г сульфату амонію на кв. м. Для підвищення урожайності і поліпшення якості ягід роблять позакореневі підживлення мікроелементами (марганець, бор, молібден). Це покращує обмін речовин у рослинах, посилює їх стійкість до посухи і хвороб. Нестача мікроелементів у грунті знижує ефективність дії фосфорних і калійних добрив. На початку росту суниці підживлюють сумішшю мікроелементів (50 г марганцівки,15 г борної кислоти і 2 г молібденовокислого амонію на 10 л води). Обробка в серпні 0,3%-ним розчином сечовини (30 г на 10 л води) забезпечує стійке закладання плодових бруньок. Усі обприскування робляться ввечері або в похмуру погоду без дощу. Плодові бруньки у суниць (це слід пам'ятати) починають формуватись наприкінці літа - на початку осені. У ранніх сортів цей процес починається раніше, ніж у пізніх. На закладання плодових бруньок позитивно впливають належна вологість грунту, своєчасне розпушування і внесення добрив. Тому на другий і третій рік після садіння під суниці вносять 20-30 г суперфосфату і 10 г сульфату калію на кв. м. Добрива краще загортати в борозенки між рядками на відстані 15-20 см від рослин, попередньо добре поливши грунт. Азотні добрива застосовувати в цей час не варто: це призведе до посиленого росту листя замість закладання плодових бруньок. Удобрення ремонтантних суниць має деякі особливості. Плодоносять вони з липня до глибокої осені з невеликою перервою, тому для них треба робити кілька додаткових кореневих підживлень мінеральними добривами. Для приваблення запилювачів рослин деякі господарі по краях грядки висівають кріп, висаджують лілеї, садові конвалії, а для відлякування слимаків - петрушку. Часник - дуже ефективний засіб проти попелиць, кліщів і медяниць, бактерій, грибкових захворювань. Фітонциди часнику тримаються у повітрі майже дві доби, а цибульні руйнуються через 3-4 години. Не переносять запаху часнику і мурашки - треба розкласти на їхніх стежках невеликі зубки. Потовчений часник, змішаний із камфорою, ефективно діє проти кротів. У лушпинні цибулі , крім ефірних олій, міститьсякислота, отруйна для багатьох збудників грибкових хвороб. Це лушпиння можна розсипати на грядці з суницями, що вберігатиме рослини від довгоносика і земляного кліща, сухої гнилі плодів. Із цибулею "дружать" капуста, буряки, томати, салат, чабер, садовий цикорій. Однак вона несумісна з горохом і квасолею.
Перець і баклажани в парниках і каркасах.
У вивільнені з-під зеленних овочів і розсади парники і каркаси висаджують розсаду перцю і баклажана. Під ці культури насипають поживний грунт шаром не менш як 20-25 см. За необхідності додають суміш із компостного й перегнійного грунту в рівних частинах. Можна використовувати старий парниковий грунт із-під гарбузових культур. У будь-який грунт додають по 100 г суперфосфату і дві літрові банки деревного попелу на раму. У перший період після висадження розсаду поливають помірно. Це спрямовує ріст коренів донизу, що дає змогу безперешкодно для рослин спушувати грунт між ними. Річ у тому, що перець і баклажан дуже відгукуються на спушування грунту. Але якщо ви помітили, що після першого спушування листя рослин опустилось, спушування припиняють і застосовують після поливу тільки мульчування добре провітреним торфом шаром 1-2 см. Підживлення рослин роблять залежно від їхнього стану.
Вже починаємо пожинати плоди своєї праці — настає сезон масового споживання зеленних та інших овочів, вирощених у відкритому грунті (в тому числі багаторічних овочів і підзимних посівів). Щоб під час збору врожаю не затоптати рослини, навпроти міжрядь, куди розкладають гудину рослин, риють ямки, щоби позначити, де не можна ходити. 3бирають щавель, цибулю-батун, редиску, салат, шпинат, кріп, цибулю на зелене перо. Після збору зеленних культур вивільнені площі займають повторною культурою — цвітною та білокачанною капустою середньостиглих сортів, зеленними овочами, кабачками, помідорами, ріпою, редькою, буряками. Вже достиг перший урожай ранньої капусти, пучкової моркви і буряків. У цей же час збирають ранню яровизовану і розсадну картоплю. У звичайне за кліматичними показниками літо в червні достигає високовітамінна соковита кольрабі, в середині і в кінці місяця — качанний салат, що вирощується розсадним способом. Досвідчені овочівники зрізують його охолодженим (уранці та ввечері) й поміщають у поліетиленових пакетах на нижню полицю в холодильник. За такого способу зберігання протягом не менш як двох-трьох тижнів можна мати свіже листя салату. Овочівникові, який має змогу вручну обробити посіви, особливу увагу слід звернути на густоту сходів. Запізнення з їх проріджуванням різко знижує врожай. Своєчасне проріджування сприяє швидшому формуванню й розвитку коренеплодів, цибулин, а у зеленних овочів — листових розеток. Перше проріджування всіх посівних культур (моркви, столових буряків, петрушки, пастернаку, ріпи, цибулі-чорнушки та ін.) проводять із появою 1-2 справжніх листків. Між цими рослинами залишають проміжки в 1-2 см. Редиску проріджують один раз (залежно від сорту) на 3-5 см, редьку літніх сортів — на 5-6. Перед проріджуванням і після нього сходи добре, але обережно поливають дрібним дощуванням, щоб не «забити» паросточки (але до цього треба підходити диференційовано, бо нині деякі місцевості заливають дощі). Друге остаточне проріджування звичайно збігається з вибіркою молодих коренеплодів і цибулин із зеленню для раннього споживання. Його роблять зазвичай протягом кількох днів. Проріджуючи посіви, залишають відстані, необхідні для отримання до осіннього збирання коренеплодів і цибулин. Це між рослинами моркви, петрушки (з урахуванням сорту) 4-5 см, буряків і ріпи — 8-10, пастернаку —6, редьки зимових сортів —13-15, гострих сортів одногніздової цибулі —4-5, багатогніздової —7-8 см. Деякі гострі й напівгострі сорти цибулі, посаджені сіянкою на ріпку і тимчасово ущільнені в рядках на 4-5 см, вибирають на зелень після поливу чи дощу через одну рослину. Роблять це так, щоб при вибірці не пошкодити коріння основних рослин. У першу чергу вибирають рослини цибулі, що викинули стрілку, чи виламують стрілку біля основи, бо високого врожаю такі рослини не сформують. У кінці червня проріджування рослин столових коренеплодів і цибулі слід завершити. НАСТАЄ найліпший період для накопичення органічних добрив шляхом закладення компостів. На присадибних ділянках найчастіше готують збірний компост. При його заготовці використовують бур’яни (до обсіменіння) і рештки здорових рослин (уражені хворобами належить спалювати); ідуть у діло також сухе листя, надвірне сміття, тирса та інші відходи, а також торф і гній. Цієї пори, якщо перші посіви огірка потрапили під приморозки й частково загинули, їх можна підсіяти заздалегідь пророщеним насінням. Визначаючи глибину обробітку міжрядь, враховують стан грунту, бур’янів, культурних рослин. Глибина й ширина обробітку повинні забезпечувати не тільки ефективність боротьби з бур’янами, а й оптимальні умови водно-повітряного і мінерального живлення культури. Дуже важливо правильно, а це значить — із врахуванням біологічних особливостей овочевих рослин, вести міжрядний обробіток. Столові коренеплоди, у котрих коріння іде вглиб ріллі, спочатку спушують неглибоко — на 3-4 см, потім спушення поглиблюють до 12-14 см. Капусту, помідори, огірки — рослини, в яких коріння широко розростається в орному шарі (у огірка — близько до поверхні), спушують спочатку глибоко, а в міру їх росту глибину спушування зменшують. Огірки при схемі садіння 90 на 50 см перестають спушувати до початку масового плодоношення, при міжрядді 70 см міжрядний обробіток закінчують ще раніше. Якщо потрібен полив, його суміщують із підживленням мінеральними й органічними добривами. Для всіх коренеплодів волога в грунті особливо потрібна на початку їхнього росту й формування. Пізніше завдяки кореням, що йдуть глибоко у грунт, рослини використовують вологу з нижніх шарів грунту. Якщо посіви підтримувати чистими від бур’янів, а міжряддя після дощу — в спушеному стані, поливати рослини можна рідко. Починається посилене наростання коренеплодів, цибулин і інтенсивне засвоєння рослинами поживних речовин із грунту. Якщо при підготовці грунт було заправлено недостатньо (а це видно зі слабкого розвитку і блідого забарвлення рослин), треба підживити їх городньою поживною сумішшю. Під коренеплоди її вносять 50-70 г на 10 л поливної води. Ця кількість витрачається на 1-2 кв. м залежно від способу сівби (при багаторядковому — на меншу площу). Після дощу чи щедрого поливу мінеральні добрива можна вносити в борозни (вздовж рядків) по чайній ложці на 1 м і одразу ж спушити міжряддя. Якщо мінеральних добрив нема, використовують деревний попіл (склянку на 1 м рядка). Нестачу азоту в попелі поповнюють підживленням розчином коров’яку (1:10) чи пташиного посліду (1:15). Усі добрива, надто мінеральні, відразу після внесення заробляють у грунт.
А як відміряти добриво ?
Не завжди під рукою є ваги, та й не так уже зручно з їхньою допомогою малими дозами зважувати мінеральні добрива. Тому, можливо, вам стане у пригоді таблиця мір, при якій не потрібні ваги — аби тільки були сірникова коробка, склянка та відро.
В одній сірниковій коробці міститься мінеральних добрив — маса в грамах аміачної селітри 17 попелу деревного 10 вапна гашеного 12 калійної селітри 25 калійної солі 20 калімагнезії 20 кальцієвої селітри 18 сечовини 15 нітрофоски 20 натрієвої селітри 22 удобрювальної суміші (плодово-ягідної, овочевої) 20 сульфату амонію17 сірчанокислого калію 25 суперфосфату гранульованого 22 суперфосфату порошкоподібного 24 удобрювальної овочевої солі 18 удобрювальної суміші 20 фосфоритного борошна 34 хлористого калію 18
Об’єм гранчастої склянки без обідка дорівнює об’єму 10 сірникових коробок. В одному відрі (ємністю 10 літрів) міститься органічних добрив — маса в кілограмах : дернової землі 12 попелу деревного 5
гною кінського на підстилці з тирси 5 гною кінського свіжого 8
гною коров’ячого свіжого 9 гноївки 12 перегною 8
пташиного посліду 5 старої парникової чи компостної землі 10
торфу сухого 5-6 торфу вологого 8-12 торф’яного попелу 4
В одному відрі (ємністю 10 літрів) міститься мінеральних добрив — маса в кілограмах : аміачної селітри 8,5 гашеного вапна 12
доломітового борошна 15 хлористого калію 9,5 сечовини 6,5
сульфату амонію 9,5 сульфату калію 13 суперфосфату простого 12
суперфосфату подвійного 10 фосфоритного борошна 17,5
Продовження
Назад
