Звідки прийшла наша їжа ?

Міграцію птахів і тварин вважають одним з великих див природи. Рослини також здійснюють кругосвітні подорожі. Численні види насіння з різних земних куточків мандрують континентами й океанами. Деякі з них переносять птахи, але є й організовані міграції рослин, коли кочівники, наукові експедиції, купці чи переселенці вивозили з собою насіння або як запаси харчів, або з метою поширення на нових землях, нових місцях.

Пшениця. Сіяти її почали ще за 3 тис. років до н.е. У Стародавньому Єгипті вона була відома понад 4 тис. років тому. Однак не скрізь про пшеницю знали здавна. До Північної Америки її завезли 1602 року, до Канади – лише 1812. Проте батьківщиною пшениці вважають Месопотамію – межиріччя Тигра і Єфрата, що впадають у Перську затоку.

Жито. Відоме на Землі за 3 тис. років до н. е. Його батьківщина – Середземномор’я. Вперше як харчову культуру почали використовувати в Малій Азії й на півдні Африки. В Україні є два види жита – озиме і яре. Найпоширеніше озиме, зокрема на Поліссі, в Карпатах та Лісостепу.

Ячмінь. Походить з Аравії, Синаю, Кавказу. Саме з Кавказу ячмінь поширився по всій Центральній Європі. У ХVI ст. ця культура все ще залишалася одним з основних хлібних злаків Європи.

Гречка. Прийшла із Гімалайських гір, швидко поширилась на Далекий Схід, у Сибір, Китай та Індію. Вважається, що в Україну цю рослину завезли воїни князя Святослава, повертаючись з Візантійського походу.

Просо. Одна з найдавніших рослин Китаю, Східної та Середньої Азії. Про її вирощування в Китаї 5 тис. років тому свідчать численні пам’ятки культури, зокрема «Книга пісень». Просо відоме здавна і в Росії.

Овес. Походить із Середземномор’я, де й нині вирощують його 33 види. В Україні є 18 видів. Це важлива харчова і фуражна культура.

Рис. Один з найдавніших злаків Південно-Східної Азії. У Китаї його вирощували 5 тис. років тому. Це один з основних харчових продуктів народів Азії.

Кукурудза. Походить з Південної Америки. Іспанія та Англія стали першими європейськими країнами, які на початку ХVI ст. почали використовувати кукурудзу як харчовий продукт.

Соняшник. Був завезений до Європи з Мексики в ХVI ст. і називався «травою сонця», або ж «перуанською квіткою сонця». Його садили в квітниках, біля будинків, у парках. Цікаво, що тривалий час люди не знали основних споживчих властивостей соняшнику. І лише в Росії було розкрито головний його секрет. Одержанню олії людство зобов’язане кріпаку графа Шереметьєва, кмітливому селянину з Воронезької губернії Бокарєву, який 1835 року відкрив олійну цінність соняшнику як культури.

Картопля. Її по праву називають у нас «другим хлібом». Походить з Південної Америки. До Європи завезена в ХVI ст. і називалася «чортовим яблуком». Як харчова культура почала поширюватися лише у ХVIІІ ст. Нині це важлива кормова, продовольча і технічна культура.

Горох. З’явився на Близькому Сході одночасно із пшеницею. Слов’яни почали вирощувати його в ХVI ст. Нині горох культивують майже у всіх країнах світу.

Квасоля. Батьківщиною є Мексика, Центральна і Південна Америка. Звідси італійські мореходи завезли її в Рим. Папа Климент VIІ взяв цю рослину під свій захист. Її вирощували в горщиках у багатьох районах Італії і Франції. Незвичайної форми квасоля Адзукі росте в Японії і Кореї. Її борошно «універсальне»: з нього виготовляють як ласощі, так і пудру та шампунь.

Кріп і петрушка. Були відомі ще в Давньому Єгипті, проте на той час їх ще не використовували як приправу до їжі.

Томати. Походять з Мексики. Назва «томат» означає «великі ягоди». Цікаво, що в Північній Америці протягом тривалого часу, навіть ще в минулому столітті, помідори вважалися отруйними і їх боялися вживати в їжу.