|
Ганс- ульріх Рудель по праву вважається найвідомішим бойовим льотчиком другої світової війни.
За неповних чотири роки, пілотуючи, в основному, повільні й уразливі
пікірувальників Ju-87 "Штука", він зробив 2530 бойових вильотів,
більше, ніж будь-який інший пілот у світі, знищив 519 радянських танків (більш п'яти
танкових корпусів), більш 1000 паровозів, автомобілів і інших транспортних
засобів, потопив лінкор "Марат", крейсер, есмінець, 70 десантних
судів, разбомбил 150 артилерійських позицій, гаубичних, протитанкових і зенітних,
зруйнував безліч мостів і дотів, збив 7 радянських винищувачів і 2 штурмовика ил-2,
сам був збитий зенітним вогнем близько тридцяти раз (і жодного разу
винищувачами), п'ять раз був поранений, два з них v важко, але продовжував робити
бойові вильоти після ампутації правої ноги, урятував шість екіпажів, які
здійснили змушену посадку на ворожій території, і наприкінці війни став єдиним
солдатом німецької армії, що одержали найвищу й спеціально для нього засновану
нагороду своєї країни за хоробрість, "Золоті Дубові Листи з Мечами й
Діамантами до Лицарського хреста Залізного хреста".
 Рудель почав війну скромним лейтенантом, якого
колеги третирували за любов до молока й довгий час не допускали до бойових вильотів
як нездатного навчитися пілотувати літак, а закінчив її у званні оберста, командиром
найстаршої й найвідомішої авіаційної частини пікірувальників Ю-87 (Schlachtgeschwader)
SG2 "Иммельман". Гітлер кілька раз забороняв йому літати, уважаючи,
що його загибель буде найтяжчим ударом для націй, фельдмаршал Фердинанд Шернер
називав його вартим цілої дивізії, а Сталін оцінив його голову в 100000 рублів,
які пообіцяв виплатити кожному, хто зможе доправити Руделя, живого або
мертвого, у руки радянського командування.
Ганс-ульріх Рудель помер у грудні 1982 року від
крововиливу в мозок у Розенхайме, ФРН, у віці 66 років.
| |
