14 жовтня справжні патріоти відзначали день Пресвятої Покрови та День козацтва.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!
( Молитва за Україну).
На Святій Корюківській Землі, в місцевості, яку заснував козак Омелян Карука, нащадки козаків і продовжувачі роду козацького відроджують традиції рідного краю.
Корюківська Козача Січ офіційно була зареєстрована 3 червня 2008 року, але свою діяльність розпочала вона значно раніше, приблизно в кінці 90-х років минулого століття. Головною діяльністю стала нелегка задача – об'єднання козацтва в Україні та виховання молоді в традиціях українського козацького патріотизму. Організатором і керівником її є головний отаман, полковник Анатолій Коротков, який і став першим новітнім козаком Корюківщини. З 2008 р. по 2011 р.р. завдяки його зусиль було об'єднано багато осередків козацтва по всій Україні. Також було відкрито козацькі громадські організації від Корюківської Козачої Січі в Києві, Харкові, Донецьку і навіть на Закарпатті. Знаменитий не тільки в нашій області "Соколиний хутір” в Ічнянському районі, де господарює наказний отаман і полковник Микола Череп (до речі: саме в Корюківці вручали йому універсал про присвоєння отаманського звання), та нещодавно заснований Сосницький козачий курінь, теж входять до складу Корюківської Січі. Не даремно ж на Раді Вільного Козацтва в Києві Корюківська Січ була визнана кращим осередком серед вільного козацтва України.
У Корюківську Січ просяться козаки з різних куточків нашої країни і географія цих місць достатньо широка. Чому така честь? Тому що корюківські козаки не «у війнушку» граються, а конкретні справи роблять і молодь у патріотичному дусі виховують – створюють організації юних козачат та джурів. Козак же має бути сильним і працьовитим! Свого часу корюківські козаки впорядкували парк, відновили роботу танцювального майданчика. Возять вони у сільські ФАПи медикаменти та дрова, дещо з найнеобхіднішого до сільських шкіл, облаштовують по селах ігрові майданчики для малюків, допомагають малозабезпеченим сім’ям. Самі заробляють і діляться з тими, хто чогось потребує. У їхніх планах – і далі продовжувати цю благородну справу.
Вже кілька років підряд без козаків і їхнього справжнього (саме за рецептами обрядової козацької кухні) кулешу, не проходять у Корюківці свята Покрови, Водохрещі, Дня Незалежності та Дня міста. Цьогорічну ж Покрову наші «січовики» разом зі своїми побратимами 14 жовтня святкували біля Катерининської церкви в Чернігові. Вклонилися вони доземно і Кобзарю – пам’ятнику Тарасові Шевченкові. Справжнього козацького кулешу спробували того дня й мешканці обласного центру, так-що багато хто відчув присмак тих славетних часів у прямому сенсі слова…
Останнім часом все більше молоді звертається із заявами прийняти їх у Корюківську Січ, хоча багато хто з них є членами різних партій та політичних течій. Але тут на це не зважають, бо мають спільну мету і справу.
– Ось так і має бути: адже ж козацтво повинне єднати людей, а особливо молодих, – не втомлюється повторювати своїм підлеглим отаман.
Так, справді… і нехай Божа Матір покриває нас своїм амофором та захищає від усілякого зла!
