Осінь у розпалі...

Урожай на городі в основному зібрано. Ніби можна вже й передихнути після тривог і турбот про урожай.  ПЕРШ ЗА ВСЕ  треба подбати про те, щоб після збирання врожаю на вивільнені ділянки не потрапило насіння бур’янів. Щоб цього не сталося, треба не давати грунту толокувати. Ці «обов’язки» на земельних ділянках виконують різні культури, які використовуються як сидерати, або «зелені добрива». Йдеться про гірчицю білу, ріпак, люпин, олійну редьку, конюшину, фацелію, вику, жито. Протистоячи бур’янам, сидерати водночас захищають грунт від вимивання і вивітрювання, підтримуючи і природний баланс його родючості у найбільш ефективний універсальний спосіб.  На вивільнених ділянках сидерати сіють до пізньої осені. Ті, хто, зібравши врожай цибулі, огірків, ранньої капусти, кабачків, гарбузів, посіяли люпин, вику, фацелію, озимий ріпак або жито, можуть бути спокійні за чистоту своїх ділянок. Слід тільки пам’ятати, що не рекомендується залишати незібраними сидеральні культури, в яких уже достигає насіння. Осипаючись, воно згодом перетвориться на надокучливі бур’яни.      Слід пам’ятати: якщо виникає потреба перекопати якісь площі під зібраними сидератами, виграш від їх застосування знижується при глибокому перекопуванні їх разом із корінням. Адже саме коріння сприяє відновленню грунту.  Зібравши пізні культури, слід скосити, виполоти бур’яни. Рештки здорових рослин використати для компосту, а уражені хворобами - видалити з ділянки і спалити.  Потрібно забезпечувати на грядках належний культурооборот (на полях великих господарств це зветься сівозмінами).   Саме з урахуванням попереднього розміщення культур, поживності грунту і вносять гній, перегній, компости, а також мінеральні добрива. Приблизні норми: під картоплю, огірки, капусту на сотку достатньо 300-400 кг перегною. У такій же кількості вносять компости під цибулю, зеленні культури, перець, баклажани, ранню картоплю.  З мінеральних добрив восени можна застосовувати всі види фосфорних і калійних. Азотні добрива восени вносяться на чорноземах та інших зв’язаних грунтах. На ділянках із супіщаними, піщаними, іншими легкого механічного складу азотні добрива, які легко вимиваються дощами і талими  водами, краще вносити навесні. Восени вносять суперфосфат по 4-4,5 кг на кожну сотку під капусту, огірки, цибулю, зеленні культури, під помідори — 5-6 кг, під моркву, столові буряки та інші коренеплоди — 3-3,5 кг. Хлористий калій під капусту, огірки, помідори, цибулю, столові коренеплоди, зеленні культури — по 1,5 кг на сотку.  Восени вносять й важкорозчинні мінеральні добрива. Легкорозчинні складні добрива залишають для внесення навесні.  Багато останнім часом говориться про органічне землеробство, яке стає альтернативою надмірній хімізації сільськогосподарського виробництва.  Звичайно, першопрохідці цих технологій по-особливому ставляться до підготовки грунту, широко використовуючи саме органіку, сидерати, застосовуючи ЕМ-препарати. За висновками науковців і тих, хто вже випробував їх на практиці, останні виявляють себе сповна, коли для цього створено належні умови. Для того, щоб повністю опанувати цю агротехніку, потрібно кілька років. Але й відомими здавна агроприйомами не можна нехтувати.  На кислих грунтах багато культур погано засвоюють органічні й мінеральні добрива. Тому кислотність грунту рекомендується перевіряти щорічно. Визначити надмірну кислотність нескладно і неозброєним оком. На таких грунтах добре ростуть кінський щавель, хвощ польовий, мокрець, подорожник, осока, пирій, ромашка, вереск, м’ята польова.  Про ступінь кислотності можна дізнатися, придивившись і до забарвлення грунту під верхнім шаром. Підкислення, як правило, супроводжується збідненням його органічними речовинами. В міру того, як кількість органічної речовини зменшується, під верхнім шаром утворюється світлий (білуватий) шар, схожий на попіл. Чим яскравіший він, чим ближче до поверхні залягає та й чим потужніший — тим грунт кисліший.   Отже, за цими ознаками можна визначити потребу вапнування ділянки. Рекомендується робити це під зиму. Осінні дощі й танення снігу сприятимуть належному засвоєнню вапна грунтом.  Приблизні норми внесення вапна у грунт (на 1 кв. м площі) наступні. Для грунтів з підвищеною кислотністю: піщані і супіщані — 400 г, суглинкові — 600 г. Для грунтів зі слабкою кислотністю: піщані і супіщані — 300 г, суглинкові — 400 г, важкі суглинкові — 600 г.     Роботи в саду і на городі ще багато, якщо, звичайно, думати про справжній урожай у наступному сезоні.   І ЩОБ ВІН був, треба підготувати землю і сад до зимівлі та до весни. На городі в цей час обробляють грунт під садіння на наступний сезон. Землю перекопують на глибину близько 25-30 см, вносять органічні або мінеральні добрива, але грудки при цьому не розбивають. Тоді земля краще промерзне і накопичить більшу кількість вологи під час весняного танення снігу. Одночасно готують грядки для підзимньої сівби холодостійких культур, таких, як цибуля, буряки, салат, редиска, морква, селера, кріп, петрушка, шпинат та інші. Безпосередньо саму сівбу зазвичай проводять у листопаді з настанням стійкого похолодання, коли температура грунту знизиться до мінус 2-3 градусів.      3араз   Час висаджувати:  щавель, ревінь, естрагон та інші культури поділом кущів із старого садіння. З усієї присадибної ділянки збирають опале листя і закопують його в огірковий парник або складають у компостну купу. Насадження цибулі, коренеплодів, меліси, залишені на зимівлю, накривають листям. Збирають моркву, буряки, ріпу, редьку зимову, брукву та інші овочі. Зібрані овочі закладають на зберігання. У поліетиленові мішки набирають землю для закладання розсади навесні. Причому землю потрібно брати не із зараженої фітофторою ділянки !!!  Якщо ж  земля дуже насичена вологою, її перекопування можна відкласти ближче до холодів. А от ягідники (малину, агрус і смородину) потрібно обрізати. Листопад підказує нам, що рослина готова до зимівлі. Потрібно вирізати старі гілки і зробити коротшими дуже довгі. У жовтні — час садіння саджанців яблуні та заготівлі живців. Зробити це потрібно до морозів. Пагони завдовжки 20 см зрізають у верхній частині крони яблунь. Узимку живці зберігають під снігом, попередньо огорнувши їх мішковиною. Якщо з усіма цими справами впоралися, а часу на це потрібно багато, то решту часу використайте на переробку врожаю, на його зберігання.